Подією дня варто було б назвати виступ на сесії у вівторок голови парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгія Крючкова. «Такого гострого і принципового слова з трибуни Верховної Ради давно не звучало», — сказав кореспондентові «Дня» один із відомих націонал-демократів — попросивши не називати його прізвища, оскільки йому ніяково, за його словами, «засвічувати» своє ім'я у «похвальній» оцінці виступу «одного з ідеологів Компартії». Хоча, між іншим, коли палає будинок, у того, хто б'є на сполох, не запитують ні про переконання, ні про платформу...
А говорив Георгій Крючков про те, що мусить хвилювати сьогодні всіх нормальних політиків — про «наростаючу загрозу національній безпеці, конституційному ладові в Україні». І ситуація останнього часу не залишає щодо цього жодних сумнівів, вважає Крючков: «Хід передвиборної кампанії позначений такими брудними порушеннями виборчого закону, такою цинічною неповагою до елементарних норм порядності, що навряд чи можна знайти прецеденти. Закон (п. 1 ст. 33) категорично й однозначно забороняє брати участь у передвиборній агітації органам державної влади, місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, а також особам, які не є громадянами України. Найважливішими положеннями виборчого процесу Закон визначає (ч. 2 ст. 1) рівність можливостей для всіх кандидатів у проведенні передвиборної кампанії і неупередженість до кандидатів із боку тих самих органів та їхніх посадових осіб. Однак ці норми Закону для нас фактично не діють. Усім відомо, що уряд у повному складі відкрито й не церемонячись зосередився на агітації за одного кандидата, канонізованого прем'єром Пустовойтенком і міністром внутрішніх справ Кравченком, як такий, що «не має альтернативи». На забезпечення його обрання спрямовуються зусилля всієї вертикалі виконавчої влади, а також силових структур. Керівні працівники міністерств, відомств, держадміністрацій збирають господарників, керівників організацій і підприємств, погрожують їм звільненням із роботи, якщо вони не забезпечать «правильного» голосування. І це не тільки погрози...
У неофіційній обстановці, коли «мистецтвознавці в цивільному» не підслуховують, військові командири, знаючи настрій офіцерів, членів їхніх сімей, не просять — благають не допустити створення окремих виборчих дільниць для військовослужбовців: «Інакше після виборів нам буде непереливки, полетять наші голови». Я вже не кажу про дії президентської адміністрації, а також Служби безпеки. Про це повідомлялося в пресі, не раз говорилося з цієї трибуни. Реакції, на жаль, ніякої. Більше того, Президент Кучма, як повідомляли ЗМІ, «взяв на себе» всю відповідальність за беззаконні дії».
Перерахувавши далі відомі факти монополізації телерадіоефіру, що використовується тільки для «звеличування мудрого, всевидющого й незамінного», нагадавши про «окупацію» одного з санаторіїв під Києвом виписаними з Росії «іміджмейкерами і спічрайтерами», Георгій Крючков оцінив «складові частини так званих нових технологій»: «Демагогія, брехня небачених масштабів; безсовісна спекуляція на фактах і наклепах; залякування громадян України «червоною загрозою» — новими голодоморами, ГУЛАГами, репресіями, чергами і т. ін. (російська модель); примітивна самореклама; загравання з різними категоріями виборців; роздача подарунків «від Президента» або його дружини (невідомо, за які кошти), президентських відзнак, масове присвоєння генеральських звань, підвищення посадових окладів у силових структурах, виплата боргів і т. ін.» На думку Георгія Крючкова, «і Захід, відверто зробивши ставку на Кучму, «підкинув» на підтримку йому черговий транш, який уряд Пустовойтенка вирішив використати саме для згаданих цілей».
Далі голова парламентського комітету повідомив: «З президентського оточення стали відомі деякі деталі розробленого «радниками» сценарію завершального етапу виборчої кампанії. У найближчі дні планується розгорнути бурхливу кампанію дискредитації і «політичного знищення» реальних суперників Кучми — передусім Мороза, Ткаченка. Не обійдуть при цьому й «суперпрогресивну» пані, котра своєю популістською демагогією, нападками на лівих кандидатів уже виконала «соціальне замовлення», і до того ж може становити небезпеку для «самого» — «єдиного і незамінного». У ЗМІ підіймається ще небачених масштабів антикомуністична істерія й одночасно — з метою дискредитації — робляться єзуїтські реверанси на адресу лідера Компартії, якого протиставляють іншим кандидатам. Але й на нього готується «компромат» для задіювання — за необхідності — у другому турі. Який цинізм!»
Підкресливши, що все це відомо депутатам, як і те, що «демонстративно ігноруються вже обнародувані кричущі факти про корумпованість людей з найближчого оточення Кучми», Георгій Крючков заявив: «Ми маємо справу зi злісними порушеннями чинним Президентом, найвищими чиновниками Конституції, виборчого закону. Але чи чули ми хоч раз голос із цього приводу Центрвиборчкому? Його голова розводить руками і припрошує — «пишіть скарги». Мова йде, повторюю, про свідоме цинічне порушення виборчого закону. Чи має право «не помічати» цього Генеральна прокуратура? Йдеться, по суті, про антидержавний, антиконституційний переворот, що здійснюється на очах усього народу, світової громадськості, й це не одержує відсічі». Георгій Крючков вважає, що ситуація вимагає терміново розробити й ухвалити закони: про захист конституційного ладу в Україні; про цивільний, передусім, парламентський контроль за силовими структурами; про правовий режим надзвичайного стану; про чисельність і структуру СБУ, інших військових формувань.
Голова парламентського комітету переконаний: «Про небезпечний розвиток політичної ситуації в Україні Верховна Рада повинна активніше інформувати зарубіжну громадськість. У світі повинні знати, що нинішній український Президент, знову претендуючи на президентський трон, і намагаючись перетворити його в диктаторський, не рахується ні з законом, ні з елементарною справедливістю. Я не торкаюся таких категорій, як інтелект, порядність, стан здоров’я, про що раніше говорилося пошепки, а тепер відкрито пишуть у газетах і показують на телебаченні. «Маємо те, що маємо», але коли суспільству брудно нав’язується ще на один п’ятирічний термін кандидатура людини, котра нехтуючи Конституцією, законами, довела Україну до катастрофи, посадила її економіку на наркотичну голку доларових ін’єкцій, знову і знову загрожує Верховній Раді у випадку, якщо вона не сформує пропрезидентську (читай — прокучмівську) більшість, — це вже небезпека не тільки для України, а й для всієї Європи, якщо не сказати більше. Світова громадськість повинна про це знати. Наш народ — спадкоємці наші, не пробачать, якщо ми не покінчимо зі свавіллям і беззаконням, не перекриємо шлях до тих, хто жадає тоталітарної диктатури, хто, проголошуючи лицемірні заклики до злагоди, нагнітає в суспільстві протистояння, сіє ненависть і злобу. Врахуємо сумний приклад єльцинської Росії: пригадаємо розстріл парламенту, чеченську авантюру і, як наслідок, — нинішню війну та жахливий терор».
Додати тут, власне, нічого. Статус Георгія Крючкова як голови парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони підвищує і «статус» обнародування беззаконня, яке твориться в Україні. Тільки одне запитання: чи міг лідер КПУ Симоненко, котрий свідомо чи несвідомо грає відведену йому роль у кучмівському сценарії, санкціонувати подібний «випад» старійшини своєї партії Крючкова? За відомостями кореспондента «Дня» ні у фракції, ні в керівництві КПУ виступ Георгія Крючкова заздалегідь не обговорювався.
