Усе до цього йшло. Чотири місяці тяганини iз сумісниками — і ситуація вийшла за рамки пристойності. Нагода — спроба виконавчої влади «продавити» через вищий законодавчий орган пакет законопроектів, які стосуються адаптації українського законодавства до вимог Світової організації торгівлі. Будучи грубим порушенням Конституції України, явище сумісництва останнім часом стало просто посміховиськом для нової влади, яка ще нещодавно за аналогічне критикувала владу стару. Дозволяючи своїм підлеглим здійснювати таке очевидне порушення закону, Президент подарував сильний козир опозиції. І остання сповна ним скористалася. Затримка iз законами щодо СОТ, яка виникла внаслідок того, що опозиційна частина парламенту відмовилася голосувати за них, поки сумісники не складуть мандати, засвітила всю проблему взаємодії з парламентом. Наполегливий опір опозиційних сил голосуванню зі згаданих питань дало свої результати — міністри та губернатори один за одним почали відмовлятися від парламентських посвідчень. Президенту Ющенку та прем’єру Тимошенко довелося особисто (у вівторок — безрезультатно) приїжджати до парламенту, щоб умовити депутатів голосувати за закони щодо СОТ.
Проте стверджувати, що опір прийняттю надзвичайно важливих для уряду документів щодо СОТ пов’язаний лише з проблемою сумісників, не можна. Пакет поданих законопроектів викликає у фахівців безліч докорів iз професійного погляду. З різних боків висловлюються побоювання, що інтереси національного виробника уряд у розроблених документах не врахував, і ціною вступу України до СОТ можуть стати проблеми деяких галузей. Небажання бачити Україну в СОТ з боку певних сил (передусім — комуністів) iз політичних причин — стара тема.
Проте вчора процес прийняття законодавства, необхідного для приєднання України до СОТ, таки зрушив з мертвої точки. Незважаючи на блокування трибуни, штовханину, а часом — і відверті бійки біля трибуни, Верховна Рада зуміла проголосувати низку надзвичайно важливих законів.
Першим за значенням варто визнати багатостраждальний закон, який встановлює кримінальну відповідальність за піратство у сфері інтелектуальної власності, тобто — незаконний обіг дисків для лазерних систем прочитування, обладнання та сировини для їх виробництва, матриці.
За цей документ проголосував 261 народний депутат, проти — 44 з 372 зареєстрованих у залі. Згідно з документом, питаннями ліцензування займатиметься центральний орган виконавчої влади. Цей закон дає відповіді на найчутливіші докори у бік України як з боку СОТ, так і з боку США. Документ набере чинності після його підписання Президентом країни, що прогнозують найближчим часом. Депутатам вдалося прийняти у першому читанні законопроект, який пропонує скасувати заборону на експорт брухту кольорових металів як давальницької сировини, а також — законопроект про зміни до закону про ставки вивізного експортного мита на насіння деяких олійних культур. У зв’язку з розглядом згаданих законопроектів слухання з проблем у сфері охорони здоров’я, разом зі звітом Уповноваженої з прав людини Верховної Ради Ніни Карпачової, заплановані на цей день, довелося перенести. На момент здачі номера ще не було результатів розгляду всіх законопроектів із «пакету» СОТ. Однак уже уявлялося очевидним, що для уряду та парламенту очікується дуже непроста робота щодо «усушки та утруски» інтересів усіх лобістів.
КОМЕНТАРІ
Володимир МАЛИНКОВИЧ, директор українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень:
— Події останніх двох днів у парламенті показали наявність досить серйозних протиріч не тільки між опозицією та владою, а між владою та більшою частиною парламенту. Адже проти тих рішень, які спробувала позавчора й учора нав’язати влада, залучивши «важку артилерію» у вигляді прем’єр-міністра та Президента, виступили не лише опозиціонери, яких сьогодні в парламенті близько 125 осіб, але й дуже багато депутатів, у тому числі й тих політсил, які свого часу підтримували помаранчеву революцію, — представники Української народної партії, так званого «центру», та соціалісти. Тобто ми бачимо, що влада сьогодні не має більшості в парламенті та вимушена йти на серйозні поступки. Для частини депутатів це була можливість продемонструвати свою політичну силу, в тому числі — опору новій владі. Для іншої частини — привід виступити проти найгрубішого порушення не лише регламенту Верховної Ради, а й Конституції країни — проти того факту, що протягом півроку сумісники зберігають свої посади в парламенті. Поведінці сумісників я не вбачаю абсолютно жодних виправдань. І мені абсолютно не зрозуміла позиція Президента: чому він досі не зміг вирішити цієї проблеми.
Очевидно, що тема сумісників була лише підв’язана до головної теми вступу до СОТ. А з самою СОТ — складна ситуація, і давати однозначні рекомендації й оцінки того, чи відповідають запропоновані урядом законопроекти національним інтересам чи ні, дуже важко навіть кваліфікованим фахівцям. Бо, з одного боку, ми повинні йти до СОТ. Але це зовсім не означає, що ми повинні туди бігти. Тому вчорашня спроба нав’язати «голосування оптом» із такого важливого питання — це також, на мій погляд, свавілля можновладців, а з іншого — просто некваліфіковане.
Олександр ДЕРГАЧОВ, політолог:
— Пропозиції оформити відносини парламентських фракцій й уряду, формалізувати більшість не отримали відгуку у спікера Литвина. А з урахуванням того, що в парламенті відсутня належна дисципліна голосування, уряд, нібито й маючи більшість, що його підтримує, не може провести через парламент свої рішення. У такій ситуації й голоси сумісників можуть бути чогось варті.
З іншого боку, якщо говорити конкретно про ситуацію з голосуванням щодо СОТ, дуже важко розрізнити, коли опозиція виступає проти, намагаючись привернути увагу до об’єктивних складнощів, які супроводжуватимуть Україну після вступу до СОТ, а коли вона просто хоче знизити ефективність роботи уряду. Є й таке явище, як «відомчий патріотизм»: прив’язані до певних галузей депутати виходять саме з цього, визначаючи свою позицію, і забувають про свій обов’язок представляти державну владу загалом. Тобто в цій ситуації дуже багато різних нашарувань. Абсолютно очевидно, що питання з сумісниками було штучне «пристебнуте» до дуже важливого для уряду голосування. Схожий коктейль, тільки у великих масштабах, ми мали, коли зміни до Конституції голосувалися разом із готовністю змінити склад ЦВК.
