Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Горан АЛЕКСИЧ: Нас, сербів, вражає масштаб України

29 листопада, 2007 - 00:00

Сьогодні гостем рубрики «Наша країна очима іноземців» є Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Сербія в Україні Горан Алексич. Ми запропонували йому, як і всім послам іноземних держав, представлених в Україні, іноземним політикам і експертам, дати відповідь на такі два запитання:

1. Якою ви побачили чи відкрили для себе Україну? Що з побаченого вразило вас найбільше?
2. Назвіть, будь ласка, три причини (умовно), щоб полюбити Україну?

1. Я давно знайомий з Україною. Мій батько був генеральним консулом колишньої Соціалістичної федеративної республіки Югославія. І тому я з 1975 по 1978 рік був тут і жив життям звичайного радянського хлопчика, який вчився в київській школі, а потім у Київському політехнічному інституті. Тому я дуже добре знаю країну й повинен сказати, що, приїхавши сюди через 30 років, я був здивований великими змінами. Країна почала дуже швидко розвиватися, показала свої величезні можливості. Було важко впізнати деякі вулиці, де я жив і вчився. Все так змінилося. Якщо казати про газети, то в той час було тільки дві найважливіші газети, але не було такого потоку інформації, який зараз є у вашій країні. Тоді багато хто хотів іншої інформації і іншої журналістики. І цей момент настав зараз. І я дуже радий цьому. Країна дуже велика, величезна, можна сказати, що з великим потенціалом, із фантастичним людським ресурсом. І це все потрібно використовувати.

2. Я б сказав, що на перше місце потрібно поставити людей, які часто відкрито критикують, скаржаться й бажають своїй країні кращого. Я гадаю, що це добре і свідчить, що люди хочуть активно брати участь у розвитку своєї країни. В Україні дуже багато освічених і працелюбних людей. Багато людей, які бажають досягнути власного успіху й підняти загальний рівень країни.

По-друге, можна стверджувати, що Україна дуже красива країна, схожа на північну частину Сербії. Потрібно нагадати, що деякий час частина Західної України разом із Сербією перебувала в складі однієї держави — Австро-Угорщини. Коли серб приїжджає у Львів, то знаходить багато схожого в архітектурі. Для мене це нагадує мою батьківщину, мій дім, звідки я приїхав. Для мене це важливо, і є свідченням того, що серби швидко прижилися й порозумілися з українцями.

По-третє, я б сказав, що нас, сербів, вражає масштаб країни. Вона така велика, різноманітна. Для мене особисто — це величезний потенціал, який є в цієї країни і який, безсумнівно, буде реалізований у майбутньому. З кожним роком буде видно, як ваша країна просувається вперед.

Газета: