Результат вчорашнього екстреного засідання російського
уряду озвучив сам прем’єр-міністр Сергій Кирієнко: федеральний бюджет на
1999 рік, за його словами, буде розроблено виходячи «з найбільш песимістичного
сценарію».
Тобто російське керівництво вже не сподівається приборкати кризу ні
власними силами, ні із зовнішньою допомогою. Президент Борис Єльцин з початку
тижня, коли були запроваджені екстраординарні заходи уряду та Центрального
банку, жодного разу не виступив публічно. Це планується на сьогодні, під
час його візиту до Сєвероморська.
Відразу кілька аналітичних статей у закордонній пресі свідчать, що західний
інвестор, принаймні на якийсь час, втрачає інтерес до Росії — оскільки
Москва не може гарантувати нічого. Дії уряду щодо припинення виплат за
державними цінними паперами, за свідченням фінансистів, можуть надовго
виштовхнути Росію з міжнародних фондових ринків. Шалена прибутковість російських
євробондів — 42 відсотки з тенденцією до зростання — навряд чи сприятиме
зростанню довіри західних фінансистів до Росії.
Мабуть, німецький міністр закордонних справ Клаус Кінкель в інтерв’ю
«Штутгартер Цайтунг» висловив загальну думку європейських лідерів з приводу
ситуації в Росії: перші кроки російського уряду — це, звичайно, добре.
Але загалом Москва зараз просто мусить працювати набагато серйозніше, «розчистити»
банківську та фінансову сфери, просунути вкрай необхідні реформи. За словами
Кінкеля, не в інтересах Німеччини дозволити відбутися колапсу в Росії.
Але сама ця країна вже не може розраховувати стати довгостроковим «пацієнтом»
міжнародних фінансових інституцій і повинна сама навести лад у своєму домі.
З порядком буде, мабуть, гірше з кожним днем. Бо попри суто економічні
фактори — падіння курсу рубля, зниження курсів акцій, зменшення золотовалютних
запасів — вже діють суто політичні. Лідер комуністів Геннадій Зюганов,
зокрема, запевняє інвесторів, що ті можуть і не побачити більше своїх грошей,
якщо повірять Єльцину та уряду Кирієнка. Профспілки планують масові акції
протесту на 7 жовтня — час, коли Дума затверджуватиме бюджет на новий рік
і вирішуватиме таким чином долю уряду.