12 квітня всі православні відзначали Вербну неділю, після якої починається Страсний тиждень — останній у Великодньому пості. Цього дня люди зазвичай ідуть до церкви, аби посвятити вербу чи лозу, бо вірять, що вона набуває цілющої сили та оберігає від лиха. Відзначали це свято і в Національному музеї народної архітектури та побуту в Пирогові. Зранку в церкві, що діє на території музею, посвятили вербу, а після цього на гостей музею чекав Великодній ярмарок народних майстрів.
— Вербну неділю святкують у зв’язку з приходом Ісуса в Єрусалим. Місцеві жителі зустрічали його, вистеляючи шлях пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, наші люди святять у храмах саме вербу. А вона має цілющі властивості, — каже народний майстер з лозоплетіння дід Іван, який привіз із Полтавщини на ярмарок лозові кошики. — Якщо символічно вдарити людину освяченою лозою, можна її уберегти від різних хвороб та пристрітів. У цей день дітей гладили гілочкою верби, тобто легенько били, і примовляли: «Не я б’ю, верба б’є, за тиждень Великдень». Освячені «котики» встромляють за образи та зберігають протягом року до наступних Великодніх свят. Раніше ж вербою лікували мігрені, гарячки, брали як антисептичний засіб. Це дерево було також найбільш практичним і в господарстві. З нього робили криниці, бо верба не гниє у воді, а також плели кошики, коли ще не було відер. Я теж зараз плету кошики, але не з верби, а з рогози, особливого виду лози, що росте у воді між очеретом. Такий кошик прослужить вам років 25, бо між рогозою уплетена ще й мотузка для міцності.
— Я використовую два сорти лози — трьохтичинкову, яка має рожеве забарвлення (це її натуральний колір, який із часом трошки потемніє), і гостролисту лозу, пшеничного кольору, яка вважається найтвердішою, тому і дорожчою, — пояснює художній майстер з лозоплетіння Тетяна Іванюта. — З неї плести кошики складніше, але виріб виходить міцний та надійний. Якщо людина купує кошик на Паску, то найкраще брати з гостролистої лози. Ще краще, коли лоза варена. От я варю лозу протягом 4—5 годин, до речі, запах нагадує відвар шипшини. Оскільки це зимова лоза, після варіння знімаю з неї кору. Саме зимова верба є найміцнішою і найкращою для плетіння кошиків, але більшість корзинок продають із літньої лози, яку ще й лакують, від цього вона стає крихкою, і кошик швидко ламається.
Окрім виробів із лози, продавали на ярмарку писанки: дерев’яні, глиняні й зроблені зі справжніх яєць, що розписані воском. За словами писанкарки Ольги Саєнко, саме натуральні писанки є найкращими оберегами, адже саме по собі яйце означає початок нового життя. А якщо воно ще й розписане певними символами і зроблене майстром з добрими намірами, то кращого оберегу годі шукати. Як переконана пані Ольга, яйця розписували ще з трипільських часів, і не раз на рік, а протягом усього життя: коли людина народжувалася, одружувалася чи хворіла. А святкування Вербної неділі майстриня теж пов’язує ще з дохристиянськими часами. За її словами, наші предки також відзначали Вербну неділю за тиждень до Великодня і так само святили цього дня вербу. Єдина різниця — відзначали її ще в 20-х числах березня і вкладали у свято зовсім інше значення: перемогу весни над зимою та пробудження природи.
