Схоже, що президенту Білорусі Олександру Лукашенко вдалося вийти з ізоляції у відносинах з Європейським Союзом. Учора, вперше з 1997 року, Мінськ із візитом відвідав верховний представник із питань загальної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС, генеральний секретар Ради ЄС Хав’єр Солана. І, крім того, білоруський лідер намагається вести діалог із Брюсселем на своїх умовах.
«Я би дуже просив вас, щоб у наших відносинах ми постаралися виключити всіляких посередників, які недоброзичливо ставляться до нашої країни. Посередників як усередині країни, так і за її межами. А їх немало», — заявив Лукашенко на зустрічі з Соланою.
За словами Лукашенка, в нього склалося враження, що «нинішній стан відносин між Білоруссю та Євросоюзом характеризується наявністю певної торгівлі як у економіці, так і в політиці». «Діалог у вигляді торгівлі неминучий у політиці, але не бажаний. Цього не має бути, тому Євросоюз розуміє, що таке Білорусь для Європи з погляду політики й економіки. Головною метою нинішньої зустрічі я ставлю те, щоб із перших вуст висловити все, що ми готові зробити для тісних, довірчих відносин між нашою країною й Євросоюзом», — цитує Інтерфакс слова О. Лукашенка.
Білоруський лідер заявив, що спробує на фактах переконати, що Білорусь проводить щиру політику у відносинах із ЄС. Лукашенко також збирається переконати ЄС у тому, що нібито у Білорусі «сьогодні немає виходу крім як бігти в один бік і обманювати європейців, ЄС». «Я прихильник щирої та чесної політики. І хоч як би було прикро, але ми говоритимемо правду — що ми можемо зробити, а що ні», — наголосив О. Лукашенко. Він також подякував Солані за налагодження «наших добросусідських відносин з Європою».
Білоруські ЗМІ не повідомляють, яке враження залишилося в європейського представника після зустрічі з білоруським лідером. Відомо, що до зустрічі з Лукашенком Солана зустрівся з представниками білоруської опозиції й пообіцяв, що Євросоюз допомагатиме Білорусі боротися з наслідками світової фінансової кризи. Крім того, він наголосив на можливості участі Білорусі в програмі «Східне партнерство». Під час зустрічі з представниками опозиції, генеральний секретар Ради ЄС намітив пункти, які необхідно виконати Білорусі для зближення з ЄС. Йдеться про припинення переслідування з політичних мотивів, а також демократизацію ЗМІ.
КОМЕНТАР
Роман ЯКОВЛЕВСЬКИЙ, політичний оглядач, Мінськ:
— Сам факт приїзду Солани до Білорусі, безумовно, свідчить про потепління відносин між Мінськом і Брюсселем, і перехід у нову фазу. Йдеться, фактично, про вихід Білорусі з самоізоляції, в яку керівництво загнало країну багато років тому. З іншого боку, всі обставини, пов’язані з цим візитом, носять, на мій погляд, дивний характер. Тому що неодноразово з’являлася суперечлива інформація: їде, не їде. Хотів би звернути увагу на те, що Солана з’явився в Мінську після того, як він побував у Москві, де проводив зустрічі на вищому рівні. Після цього Солана визнав, що головною проблемою на сьогоднішній день у взаємовідносинах Москви та Брюсселя залишається проблема наслідків війни Росії з Грузією. Євросоюз, як і раніше, не визнає поспішного визнання Росією незалежності Південної Осетії й Абхазії.
На порядку денному стоїть питання визнання цих утворень Білоруссю як складовою частиною так званої Союзної держави. Лукашенко зволікає з цим визнанням, оскільки це, безумовно, позначиться на динаміці відновлення відносин не лише з Євросоюзом, але й із США. На мій погляд, поява Солани тут може бути пов’язана з тим, що досвідчений парламентарій, або як його ще називають антикризовий менеджер, вирішив пограти на нервах Москви, і з допомогою деяких невідомих нам аргументів, умовити Лукашенка й надалі не визнавати Південну Осетію й Абхазію. На мій погляд, це безперспективна гра. Лукашенко нікуди не подінеться і визнає.
Звертаю увагу на слова Лукашенка про побудову відносин між Мінськом і Брюсселем без посередників, під якими він мав на увазі опозицію. Я думаю, що з цим будуть труднощі. Хоч варто визнати, що Європа, вочевидь, втомилася від ізольованої Білорусі. На мій погляд, у неї існують ілюзії відірвати Білорусь від Росії певними преференціями, кредитами. Це прагнення безперспективне. Слід віддати належне Лукашенку, який грає на двох дошках: російській і європейській. І на сьогоднішній день грає досить успішно. Тому що фактично при мінімальних поступках він домігся для себе чималого — саме виходу з міжнародної самоізоляції.
Я не думаю, що перспектива Білорусі — входження до складу Росії. Самій Росії 2 млн. білорусів-пенсіонерів не потрібні, особливо зараз. Росії вигідно мати Білорусь як суб’єкт міжнародного права та повноправного члена ООН, але контрольованого Москвою. А контроль здійснюватиметься за рахунок контролю над транзитом і найважливішими сегментами білоруської економіки, а також через стратегічне військово-технічне співробітництво, яке є найбільш розвиненим і успішним відносно двох суверенних країн.
Якщо говорити про наближення Білорусі до європейських стандартів: верховенства права, прав людини, вільних ЗМІ, то в цій сфері Лукашенку вдалося, фактично ні в чому не поступившись Європі, виторгувати вигідні для себе умови в торгово-економічних відносинах. Щодо повернення Білорусі в Європу, то це питання історичної перспективи й за іншої влади.
