Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Гра в життя

9 вересня, 2004 - 00:00
НА ФОТО — ІГРИ ПАЛЕСТИНСЬКИХ ХЛОПЧИКІВ. ДІТИ ЛИШЕ КОПІЮЮТЬ ДОРОСЛИХ, ПРИЧОМУ НЕ ТІЛЬКИ ЇХНІ «ІГРИ», А Й РОЛІ / ФОТО РЕЙТЕР

День знищення військової іграшки цього тижня ми пережили вшістнадцяте. Сьогодні вже практично в усіх країнах світу діти мають можливість раз на рік обміняти свій старий поламаний танк на тістечко та склянку солодкої води.

Існує ціла низка обставин, які ускладнюють «мирне» існування військової іграшки. По-перше, більша частина всіх «війнушкових» пристосувань може реально загрожувати здоров’ю дитини. На ринку сьогодні можна купити, скажімо, іграшковий автомат Калашникова, який із досить великої відстані пробиває пляшку. Звісно, кожна іграшка має отримати сертифікат відповідності, шлях до якого лежить через Міністерство охорони здоров’я, Міністерство освіти та науки, а також Держспоживстандарт. Але, як розповідає завідувач відділу іграшок Центру засобів навчання МОН України Людмила Гладун, імпортні іграшки проходять психолого-педагогічну експертизу «на добровільних засадах». Тобто найчастіше не проходять. Крім того, значна кількість іграшок потрапляє до дітей в обхід сертифікації. «Переважно продукція, яку продають на ринках, не сертифікована, — зауважує Людмила Гладун, — кілька років тому був такий випадок, коли протягом одного року близько 200 дітей отримали травми від пістолетів із кульками».

Як іграшкова зброя впливає на психіку дитини? Стосовно цього психологи дотримуються різних думок. Старший науковий співробітник Інституту психології НАН України Наталія Бастун розповідає, що такі ігри, навпаки, вивітрюють з дітей агресію — вона вся виходить разом із грою. Для хлопчика буває дуже корисно відчути себе героєм і перемогти. Тим більше, що діти завжди у «воєнній» грі прагнуть бути «своїми», позитивними героями, боротися зі злом. Така «війна» нічим не страшніша за казку про Червону Шапочку, в якій мисливці розпорюють черево вовку.

З іншого боку, військова іграшка часто справді може культивувати не кращі якості. Чому дітям «потрібна війна»? На думку Наталії Бастун, вони прагнуть наслідувати дорослих, і грають у той світ, у якому вони живуть. Адже гра — це відображення наявної дійсності. Історія людства сповнена війнами, і в хлопчиках прагнення взяти до рук зброю закладене просто генетично.

До речі, існує ще й такий вид військової іграшки, як історична. На сьогодні в українських магазинах представлені збірні моделі техніки практично всіх часів і народів, які спрямовані насамперед на розвиток технічної творчості. У кожному такому наборі є історична довідка про представлену модель. Щоправда, як розповідають продавці столичного «Будинку іграшки», найпопулярнішою «силовою іграшкою» на сьогодні є набір «В’язниця»...

Вікторія ГЕРАСИМЧУК, Наталія МЕЛЬНИК, «День»
Газета: