Як відомо, Росія з 17 серпня оголосила мораторій на повернення кредитів,
отриманих від нерезидентів, та ввела тимчасові обмеження для резидентів
Росії на здійснення валютних операцій капітального характеру. Водночас
у Росії відчутно розширено межі валютного коридору. Словом, рублю дозволено
падати.
Вказуючи на те, що сьогодні Україна має можливості до кінця року виконувати
всі свої зовнішні зобов’язання, що було продемонстровано своєчасним розрахунком
за позику японської компанії Namura, українські фінансисти стверджували,
що монетарний чинник не створює на Україну відчутного тиску, так само,
як і дії нерезидентів, кількість і активи яких в Україні нині маловідчутні.
Не загрожує нам і втрата корпоративних активів на російському ринку, оскільки
вони мізерні, й, за словами В.Ющенка, знаходяться поза російським мораторієм.
Єдина реальна загроза, яку відчувають Нацбанк і Мінфін у антикризових
діях російського уряду, створюється в сфері торгово-економічних стосунків.
Саме вони тиснуть на Україну. Адже на Росію припадає 32% експорту й 38%
імпорту України, а дисбаланс у торгівлі становить $4 млрд. на користь Росії.
У цих умовах уряд і Нацбанк України обмежилися «неадекватною з курсової
точки зору реакцією» (В.Ющенко). На торгах, що відбулися в понеділок пізно
ввечері, гривню девальвовано від 2,1435 до 2,1805 грн./дол. Ломбардну ставку
підвищено на 10%, а облікову залишено без змін.
В той же час В.Ющенко визнав, що в разі поглиблення загрозливої ситуації
в Росії, Україна також може розширити межі валютного коридору, а І.Мітюков
сповістив, що наприкінці цього — на початку наступного тижня слід очікувати
заяву уряду України, яка доведе до резидентів і нерезидентів умови «добровільної
і чесної» конвертації держоблігацій у інші цінні папери. Уряд, за інформацією
І.Мітюкова, готує пакет заходів у сфері торгівлі з Росією, що, вочевидь,
має призвести до подальшої ескалації торговельної війни.
З огляду на це спроби «за допомогою добрих психологічних сигналів» запевнити
громадськість і фінансові кола в тому, що Україна матиме 1998 року спокійні
фінансові ринки, виглядають дещо наївними.
Коментуючи «Дневі» ситуацію на валютно-фінансовому ринку, президент
АТЗТ «Пульсар-Холдинг» Олександр Нарбут зауважив, що «добровільна» операція
Мінфіну можлива лише в тому разі, якщо він запропонує достатньо привабливі
умови, у що, виходячи з його попередніх дій, не дуже віриться...
Експертна оцінка
Олексій ПЛОТНИКОВ, доктор економічних наук
— Швидше за все, російська криза буде саме тим імпульсом, який призведе
до початку фінансової кризи в Україні. Те, що країна перебуває на грані
фінансової кризи, це очевидно. Як очевидно і те що фінансова піраміда країни
не має розумного пояснення і не має якогось іншого виходу. Я вважаю, те
що сталося в Росії, тільки підштовхне жорстку фінансову кризу, яка почнеться
якщо не зараз, то десь у найближчі 2 тижні, тобто одразу після святкування
Дня незалежності. Саме тоді МВФ вирішуватиме, чи надавати Україні кредити.
В Україні зараз 37 млрд. грн. державного боргу, з яких 15 млрд. внутрішній
і 22— зовнішній. Це страшні показники. Як і те, що в першому півріччі на
обслуговування боргу пішло близько 90% усіх бюджетних надходжень.
— Як ви вважаєте, чи зуміє Україна запобігти банківській кризі?
— Якщо почнеться жорстка фінансова криза, то за нею піде і банківська.
З одного боку, підприємства будуть намагатися всіма мислимими способами
конвертувати гривні у валюту, а з іншого — населення почне терміново забирати
свої депозити в гривні і обмінювати їх на валюту. Все це, природно, призведе
до того, що банки припинять операції або не зможуть виконувати вимоги клієнтів
на належному рівні. Фактично, це призведе не тільки безпосередньо до банківської
кризи, але і до соціального напруження в країні.
— Що можна було б зробити уряду, щоб пом'якшити ситуацію?
— Зараз складно щось говорити. Уряду просто не треба було вплутуватися
у боргову піраміду. У нинішній ситуації щось порадити уряду дуже складно.
Запитання ставила Ірина КЛИМЕНКО
