Верховна Рада підтримала у вівторок у першому читанні законопроект про державну програму приватизації на 2008—2012 роки. Представляючи цей документ, перший заступник міністра економіки Анатолій Максюта говорив про нову стратегію, пріоритети, цілі й умови приватизації державного майна.
Пріоритетом приватизації уряд вбачає створення більш оптимальної структури державної власності у виробничій сфері, залучення до приватизації покупців, які мають довгострокові інтереси в розвитку підприємств, продаж малих і малоліквідних пакетів акцій окремо від об’єктів нерухомого майна, об’єктів незакінченого будівництва, а також продаж збиткових і малоприбуткових підприємств під зобов’язання покупця щодо їхнього оздоровлення. Пріоритетним для уряду стає також продаж високоліквідних об’єктів. Ними покриватимуться зобов’язання, серед них — і бюджетні, а також забезпечуватиметься надходження коштів до державного бюджету.
Максюта повідомив, що проект держпрограми приватизації спрямований на вирішення двох важливих завдань: по-перше, модернізації виробництва, поліпшення фінансового становища підприємств, які перебувають у державній власності через процес приватизації і, по-друге, наповнення державного бюджету. За його словами, концептуальним підходом до підготовки та проведення приватизації є твердження: до приватизації долучатимуться, передусім, ті об’єкти, подальше перебування яких у державній власності неефективне й вимагає значних додаткових бюджетних витрат на їхнє утримання та розвиток. У законопроекті також визначається порядок використання засобів приватизації, встановлюється механізм продажу для забезпечення максимальної прозорості цього процесу. Зокрема, встановлюються такі види приватизації, як аукціони, конкурси з відкритістю пропозиції ціни, аукціони з заниженням ціни й аукціони без оголошення ціни для об’єктів, на які відсутній попит.
Так, нова програма приватизації, безумовно, дасть цьому процесу певний поштовх, зсуне його з точки замерзання. Та чи тільки для цього вона необхідна країні, яка займає сьогодні далеко не перше місце у світі за конкурентоспроможністю? Ще два роки тому відомі українські дослідники з Центру економічного розвитку в своїй роботі «Приватизація та реприватизація в Україні після помаранчевої революції» зазначали: «Сучасний етап для України — це самостійний вибір між різними векторами майбутнього розвитку країни. Причому ця ситуація «на роздоріжжі» дуже позначається на всіх сферах, серед них — і на приватизації. Без вибору тієї чи іншої однозначної траєкторії приватизація не розвиватиметься як реформаторський процес, чим далі — тим більше перетворюючись на звичайний продаж зайвого для держави або необхідного для наповнення бюджету майна».
Схоже, уряд зробив свій вибір. Не виключено, що він стане законом. Коментуючи зміст програми приватизації, директор Міжнародного інституту приватизації, управління власністю й інвестицій Олександр Рябченко сказав «Дню», що будь-яка програма краща, ніж її відсутність, а в цьому конкретному випадку — ніж стара програма, яка вже давно не відповідає новим реаліям. «Але якщо ви питаєте, чи відображає вона сьогоднішні державні потреби, то моя відповідь: ні, — сказав експерт. — Вона має фіскальний характер, й її можна звести буквально до кількох слів: дозволити продаж державного майна. І це все». Рябченко вважає, що запропонована програма приватизації не має економічної складової, не представляє спектру державних інтересів, за винятком фіскальних намірів — продати якомога дорожче. «Ця частина прописана професійно, грамотно й ефективно», — зауважує директор Міжнародного інституту, але при цьому зазначає, що інші цілі у програмі не відображені. Якщо цей документ буде прийнятий загалом як політичне рішення, то, на думку Рябченка, об’єкти не продаватимуться у чиїхось інтересах, однак при цьому не враховуватимуться по-справжньому й національні інтереси. У результаті, як вважає експерт, у якихось галузях або групі пов’язаних об’єктів може скластися ситуація, яку ми сьогодні маємо в нафтопереробці: «підсумок її приватизації економічно негативний, створено систему, нездатну ефективно функціонувати». У програмі не простежується курс на створення в Україні ефективної економіки, не ставиться також мета захиститися від будь якого політичного впливу через економіку на розвиток країни та її майбутнє. У програмі, як вважає Рябченко, не знайшли відображення рішення РНБО, введені в дію указами Президента, хоча формально деякі пункти включені. У президентських документах, на думку експерта, йдеться про те, що приватизація має насамперед допомагати державі вирішувати проблеми модернізації галузей економіки, щоб зробити їх конкурентоспроможними на світовій арені. Фіскальне завдання у президентському варіанті приватизації відходить на другий план. Ідеться про побудову ефективної економіки. Програма уряду, як вважає експерт, дасть більше грошей, але в майбутньому створить нам проблеми.
