Україна виявилася фігурантом дипломатичного скандалу. У спільній заяві «Порядок денний для нового століття щодо українсько-американського стратегічного партнерства», прийнятій Джорджем Бушем і Віктором Ющенком у Вашингтоні, йдеться про спільну підтримку просування свободи не лише в Білорусі, а й на Кубі. Претензії країн Заходу та правозахисних організацій до Фіделя Кастро відомі давно. Щорічно Комісія ООН із питань прав людини приймає резолюцію, що засуджує Кубу. Однак Україна багато років голосувала проти. Нині в Києві із заздалегідь запланованим візитом перебуває спеціальний представник уряду Республіки Куба, заступник міністра закордонних справ Еумеліо Кабальєро. Голосування в Комісії ООН із питань прав людини має відбутися наприкінці квітня, і напередодні кубинська дипломатія традиційно проводить переговори з країнами, що її підтримують. Учора вранці Еумеліо Кабальєро провів зустріч із спікером парламенту. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Е. Кабальєро відзначив зацікавленість Куби в продовженні програм економічного співробітництва, обміну студентами, лікування й оздоровлення дітей, а також передав українському спікеру запрошення відвідати Кубу. Однак потім, як стало відомо «Дню», Еумеліо Кабальєро розглядав можливість перервати свій візит.
Цими днями виповнюється 15 років програмі «Діти Чорнобиля». 29 березня в Гавані міністр охорони здоров’я України Микола Поліщук подякував уряду Куби й особисто Фіделю Кастро за турботу про маленьких українських пацієнтів. Як повідомляє прес-служба вітчизняного МОЗ, Микола Поліщук (до речі, представник «Нашої України»), зокрема, заявив: «Скільки пам’ятаю, наша країна підтримувала щирі відносини з вільною Кубою. Свого часу ми були раді й горді за дружній народ, який завоював свободу, чия країна стала першою й досі єдиною в західній півкулі соціалістичною державою. Ми підтримували Республіку Куба у важкі часи Карибської кризи, надавали матеріально- технічну, гуманітарну й освітню допомогу братському народу, відстоювали його інтереси перед світовою спільнотою»...
За даними директора програми Хуліо Медіни, за 15 років кубинські лікарі надали допомогу 18153 дітям і підліткам з України, повідомляє Інтерфакс. Нині на Кубі лікування й реабілітацію проходять близько двохсот юних українців. Програму фінансує кубинський уряд — Україна бере на себе лише транспортні витрати. За словами Хуліо Медіни, за минулі 15 років від лейкемії та інших онкологічних захворювань померли 14 пацієнтів, що лікувалися на Кубі — з понад 18 тисяч. Представниця Міністерства охорони здоров’я України Раїса Мавсеєнко заявила журналістам, що «у світі немає іншої настільки результативної програми, що дала дітям нову надію». Висловивши вдячність кубинській владі, Раїса Мавсеєнко наголосила на «великому політичному, медичному й гуманітарному ефекті» такої взаємодії двох країн.
Спільна заява Віктора Ющенка з Джорджем Бушем справила ефект вибуху бомби для українсько-кубинських відносин. У Гавані досить насторожено поставилися до помаранчевої революції. Куба побоювалася явного проамериканізму нової української влади. Спочатку Київ начебто демонстрував, що побоювання Гавани є безпідставними. Чого лише варта риторика Миколи Поліщука... Але спільна заява Ющенка й Буша важить незрівнянно більше, ніж слова звичайного міністра.
Чому крім Білорусі до переліку країн, де Україна й США зобов’язуються спільними зусиллями допомагати просуванню свободи, потрапила Куба, а не Іран, Північна Корея? Цілком очевидно, що з ініціативи американської сторони, зацікавленої у припиненні українсько-кубинської дружби в рамках Комісії ООН. (Адже якщо у випадку із сусідньою Білоруссю ще можна неофіційно підтримувати опозицію, то ніяк інакше «просувати свободу» на далекій Кубі неможливо.) Чи свідомо українська сторона пішла на згадку Гавани, чи стався некомпетентний «недогляд», Віктора Ющенка просто підставили? Можливо, просто не зуміли сказати «ні» стратегічному партнеру? Схоже, що для вітчизняного МЗС остаточний текст заяви став сюрпризом. На якому етапі в ньому опинилася Куба — при «доопрацюванні» в Секретаріаті Президента України або вже у Вашингтоні — залишається запитанням. Учора в Києві очікували повернення зі США Президента й міністра закордонних справ, які володіють повною інформацією про зміст розмов із Джорджем Бушем. Заступник керівника прес-служби МЗС України Дмитро Свистков заявив «Дню» таке: «Розвиток демократії, повага та захист основних свобод і прав людини є наріжним каменем діяльності нового уряду України у внутрішній та зовнішній політиці... Ми щиро вдячні кубинському народу за допомогу в лікуванні українських дітей, що постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи. Разом із тим, ми виходимо з того, що справжні друзі завжди можуть відверто говорити про існуючі проблеми. Тому ми із жалем сприйняли звістку про скорочення терміну перебування в Україні кубинської делегації...»
Нова українська влада, очевидно, вирішила не ставити під загрозу «медовий місяць» у відносинах із США. Але водночас поставила під сумнів майбутнє відносин із Кубою, яка не тільки лікує дітей Чорнобиля, а й фінансує цю програму.
Міністр закордонних справ Борис Тарасюк заявив, що тема «спільного просування свободи й демократії — це новий елемент в українсько-американських відносинах». Він відзначив, що «США визнали Україну як країну, що має потенціал просування демократії й свободи у світі». Додамо, що американське керівництво вже традиційно ставить «просування демократії» в нашій країні в один ряд із такими досягненнями, як повалення Саддама Хусейна в Іраку й вибори в Афганістані...
Ті самі Сполучені Штати в боротьбі за свободу й демократію в усьому світі враховують передусім власні національні інтереси. Чи врахувало в цьому випадку українське керівництво інтереси нашої держави? Не ідеалізуватимемо режим Фіделя Кастро. Однак слід зазначити, що недавно Євросоюз, з ініціативи Іспанії, вирішив скасувати дипломатичні санкції проти Куби, введені 2003 року у відповідь на арешт 75 кубинських дисидентів.
США розгнівалися, заявивши, що Європа пішла на поступки в обмін на звільнення групки в’язнів. Рауль Ріверо, один із дисидентів, які вийшли на волю, у свою чергу сказав, що «розумна політика Іспанії та її переговори з владою Куби виявилися кориснішими, ніж гучні декларації, посилення протистояння й спроби чинити тиск на кубинський режим, які ведуть лише до погіршення ситуації в країні». Не підтримує «хрестовий похід» проти Фіделя Кастро сусідка Сполучених Штатів — Канада.
А Україна, яка нерідко звинувачувала Захід у застосуванні подвійних стандартів стосовно себе, тепер сама не уникне подібних обвинувачень. Інакше Віктор Ющенко ні за яким газом не мав їздити в гості до Туркменбаші; в рамках тієї самої Комісії ООН із питань прав людини ми зобов’язані суворо вказати Китаю на порушення прав представників руху «Фалуньгун»... Зіпсовані відносини з Кубою, схоже, вже реальність.
