Як повідомляють інформаційні агентства, Міністерство закордонних справ України розпочало активні консультації з російською стороною стосовно заборони українським рибалкам на вилов хамси в зоні спільного промислу. Зі слів заступника міністра закордонних справ України Олександра Моцика, «ми знайдемо прийнятні рішення для обох сторін. Ми домовилися з РФ, що всі питання ми маємо вирішувати таким чином, щоб не порушувати інтереси одна одної».
Напередодні переговорів, які розпочалися сьогодні, заступник глави МЗС РФ Віктор Калюжний заявив у Москві, що Росія вже підготувала свій варіант договору про урегулювання статусу Азовського моря та Керченської протоки. Дипломат підкреслив важливість «формування спільних принципів Росії й України стосовно Азово-Керченскої протоки», односторонні дії в цьому питанні, на його думку, «можуть завдати шкоди». У зв’язку з цим Росія пропонує зберегти акваторію як єдиний господарський комплекс, який використовуватимуть обидві держави. Водночас Україна дотримується думки, що державний кордон між Україною та Росією в Азовському морі має пройти як дном, так і водною поверхнею. Цю позицію українська делегація відстоювала і на попередніх переговорах 5 листопада в Києві. Причому додаткові складнощі виникли і через позицію Росії, яка ставить під сумнів територіальну приналежність українського острова Коса Тузла в Керченській протоці. Зняти ці розбіжності дипломатам двох країн поки що не вдалося.
Російська заборона на вилов хамси в Чорному морі в районах традиційного спільного промислу була для керчан цілковитою несподіванкою. З середини листопада російська сторона, коли в українських рибалок до путини було вже все готове, в односторонньому порядку заборонила вилов хамси в зоні спільного промислу від мису Меганом у Криму до мису Дооб у Краснодарському краї Росії. Довжина зони становить приблизно 250 кілометрів. Раніше на щорічних засіданнях міжвідомчих комісій встановлювали кількість суден, які можуть проводити вилов хамси в зоні спільного промислу. Подібної домовленості досягли і в ході нещодавньої такої зустрічі. Проте 21 листопада російська сторона відкликала свій підпис під спільним протоколом. Експерти пов’язують подібний демарш із ситуацією навколо українського острова Тузла в Керченській протоці. Російська заборона дуже сильно економічно вдарила по українських рибалках і судновласниках, які зазнають величезних збитків через простій. На промислі азовської хамси було задіяно 26 риболовецьких суден, на видобуток чорноморської хамси споряджають ще сім. До третьої декади українські рибалки виловили лише 1467 тонн хамси. Тоді як квота, встановлена на вилов хамси цього року, передбачається в розмірі 9 тисяч тонн. Мізерність вилову та витрачене на пошуки риби пальне призвели до подорожчання хамси. Навіть на керченських ринках, де вона була традиційно дешевою, ціна її доходить до 4—7 грн. за 1 кг.
Рибалки в Криму хоч і сподіваються, що ситуація в районах промислу проясниться після російсько-української зустрічі стосовно спільного рибальства, запланованої на першу декаду грудня, але жалкують, що кращий час для хамсової путини вже втрачено. Очевидно, що розрахунок настільки пізньої заборони полягав також і в тому, що, поки сторони улагоджуватимуть ситуацію, хамса піде до російських берегів.
