Президент США Барак Обама позавчора пізно ввечері оголосив про номінацію американським послом в Україні Джона Теффта. Цей кар’єрний дипломат має великий досвід роботи на пострадянському просторі. З 1996 по 1999 рік він був першим заступником глави американської дипмісії у Москві. А з 2000 по 2003 роки і з 2005-го по 2009-й пан Теффт очолював дипломатичні місії США відповідно у Литві та Грузії. Як повідомили «Дню» в прес-службі МЗС, в Україні завершилися всі внутрішні процедури щодо кандидатури Теффта. Поки що зарано говорити, коли завершаться процедури з його призначенням у самих США. На сайті Сенатського комітету із зовнішніх відносин, який дає згоду на призначення послів, ще немає дати слухань щодо кандидатури посла в Україні.
КОМЕНТАРІ
Юрій ЩЕРБАК, екс-посол України у США:
— Хочу привітати Сполучені Штати, які призначили посла і збираються його прислати . Тим самим США пішли трішки далі, ніж Росія, яка призначила, але не посилає в Україну посла. Бо ця пауза в наших відносинах була не дуже корисною для України. Я хочу привітати нового американського посла, який є дуже досвідченим дипломатом. Головна його відмінність від попередників полягає в тому, що він працював практично на важливіших точках пострадянського простору. Працюючи в Москві, він дуже грунтовно ознайомлений з основами політики Кремля, та методами її запровадження і взагалі з контекстом тих зовнішньополітичних пріоритетів, які має Москва. У Литві пан Теффт мав можливість спостерігати, як маленькі балтійські країни дбають за свою безпеку, як борються за виживання і як вибудовують власні відносини з великим сусідом — Росією. У Тбілісі він з іншого боку кордону дивився на те, як втілюється ворожа агресивна політика Москви щодо Грузії , що спрямована на розвал територіальної цілісності й єдності цієї країни, а також на розхитування правлячого режиму, який існує зараз у Грузії. Тобто він там пройшов досить серйозні випробування і знає багато про ситуацію в цьому вибухонебезпечному регіоні.
Я вважаю, знаковим призначення в Україну пана Теффта, людини з таким досвідом, яка прекрасно розуміється на нюансах політики Росії щодо своїх сусідів, на нових викликах із боку Росії, на її імперських претензіях панування над цим обширом. Йому не доведеться довго входити в курс справи, вивчати ситуацію на місці. Я думаю, що працюючи послом у Грузії, він прекрасно розумів ситуацію України при всіх відмінностях із грузинською ситуацією.
Ми очікуємо з нетерпінням його приїзду до Києва і сподіваємось, що він буде впливовим послом, представником США і що завдяки його діяльності Україна не зникне з радарів Державного департаменту і взагалі — не піде на маргінальне поле і не зникне з кола інтересів Сполучених Штатів Америки. Бо це було б дуже великою помилкою з боку США і великою втратою з українського боку.
Зважаючи на досвід пана Теффта, я вважаю, що його інформація про стан справ в Україні буде об’єктивною для Вашингтону. З іншого боку — це справа України: яким чином посилити інтерес США, як країни, що дала нам гарантії нашої безпеки згідно з Будапештським меморандумом; і, по-друге, як країни, що має з Україною відносини стратегічного партнерства.
Андро БАРНОВ, голова грузинського Інституту стратегії та розвитку, Тбілісі:
— Пан Теффт, напевно, був найкращим послом Сполучених Штатів Америки у Грузії. Він дуже сильно сприяв зближенню Грузії й Америки. Примітно, що саме за роки перебування пана Теффта на посаді посла співпраця між нашими країнами була найтіснішою і найбільш інтенсивною. Я думаю, що в цьому сенсі він зіграв хорошу роль.
Пан Теффт контактував як із представниками влади, так і з грузинською опозицією. Я сам часто бачив на його прийомах представників опозиції. І тому можу гарантувати: заяви деяких політиків про те, що американський посол спілкувався лише з владою, є неправдою.
Я гадаю, що його думка впливала на вироблення політики США щодо Грузії. Як посол він міг донести до адміністрації у Вашингтоні свої рекомендації. Я вважаю, що він відігравав доволі значну роль у цьому. Звісно, він був не єдиним, хто давав рекомендації Білому дому.
Пан Теффт залишив позитивне враження про себе. Він часто виступав, але не втручався у зовнішню політику Грузії. Американський посол завжди був напоготові. Він мав чітку позицію щодо тих чи інших подій.
