Хоч як це дивно, але коли десь у далекій Туреччині німець потрапляє до готелю, що працює за принципом «все сплачено», то на його столі такою собі невеличкою гіркою регулярно біліє хліб, тоді як, скажімо, українці або росіяни обмежують себе однією, максимум двома скибочками. У чому річ? Виявляється, в Європі хліб коштує зовсім не дешево. І саме тому навіть огрядні німці стають такими ласими до цього продукту. Ми ж, кого змалку навчали, що «хліб — усьому голова», вже наїлися його за дешевими цінами, як мовиться, донесхочу і вважаємо тепер головним призвідником зайвої ваги. Та, схоже, незабаром доведеться дещо міняти звички (хочеться саме того, що дорого коштує, скажімо, ікри чи делікатесної риби). Незабаром до списку таких бажаних продуктів може потрапити й хліб. Повідомлення про те, що місцеві органи влади розглядають питання про підвищення цін на нього приходять мало не щодня.
Вчора відповідна новина надійшла з Донецька. Голова облдержадміністрації Володимир Логвиненко заявив журналістам, що вартість хлібобулочних виробів у Донецькій області буде зростати. «У собівартості хліба не тільки ціна борошна, й у тому числі на енергоносії. Останнім часом ціна на електроенергію в середньому зростає приблизно на 3% щомісяця. Для нашої області це приблизно 12—15 мільйонів гривень», — зазначив він і повідомив, що має намір у понеділок провести зустріч із фахівцями, які за його дорученням вивчають це питання і розраховують собівартість.
І усе це за умов хорошого врожаю (остаточні дані про нього поки що не оприлюднюються, та все ж ніхто в Україні поки що не говорив про якусь небезпеку). Однак в діях уряду можна побачити якусь непевність. Ще на початку жовтня Українська зернова асоціація била тривогу з приводу того, що уряд гальмує експорт пшениці. Раз за разом зривалися засідання комісії МінАП з питань погодження експорту. І жодних пояснень з цього приводу від МінАП отримати не вдавалося. УЗА звинувачувала міністерство в тому, що воно фактично загальмовує надання погоджень на експорт пшениці багатьом компаніям, у тому числі й тим, судна яких знаходяться в українських портах під завантаженням. Через простої суден (після отримання погодження МінАП експортерам ще треба отримати ліцензію безпосередньо в Мінекономіки, а там натякають, що мають 10 днів на прийняття рішення) експортерам завдаються значні збитки. Через портові пробки страждають і інші експортери. Наприклад, Одеський елеватор через завантаженість станції не дає підтверджень на приймання ріпаку, а завантажені ріпаком вагони очікують на станціях України вже майже місяць. У компанії «Нібулон» (м. Миколаїв) побоюються, що завантаженість її терміналу пшеницею унеможливить прийом кукурудзи від сотень товаровиробників південних областей України, що за кілька останніх років зорієнтовані саме на цей термінал.
А вчора Українська зернова асоціація була вимушена у черговий раз звернутись до міністра аграрної політики Юрія Мельника та міністра економіки Володимира Макухи з листами щодо проблем, пов’язаних з невидачею ліцензій на експорт пшениці. Як вказується в цих листах, за станом на ранок понеділка жодної ліцензії на експорт пшениці з України ще не видано. В зв’язку з цим в портах України простоюють теплоходи, зростають черги вагонів із зерном. Асоціація вказує на тромбування українських портів зерном і на те, що через штрафні санкції щоденно примножуються фінансові втрати українських компаній. Впливова асоціація не може навіть отримати інформацію про те, коли ж будуть видані перші ліцензії. У чому річ? Як пояснив «Дню» заступник генерального директора Української аграрної конфедерації Володимир Лапов, безпосереднього зв’язку між підвищенням цін на хліб і блокуванням експорту немає. Йдеться про загальноекономічну ситуацію в країні, яка визначається підвищенням цін на енергоносії. Що ж до затримки з видачею ліцензій, то, на думку експерта, «це пов’язано зі спробами уряду запобігти гіпотетичним проблемам у балансовій стабільності на внутрішньому ринку».
