У вересні держава купить у села два мільйони тонн зерна. Таке доручення у понеділок увечері Президент Леонід Кучма дав компанії «Хліб України», Держкомрезерву та Укрспоживсоюзу. Метою масованої закупівлі хліба у засіки Батьківщини стала необхідність врятувати цінову ситуацію на зерновому ринку. З початку року ціни впали вдвічі, до 100—115 доларів за тонну. Президент розпорядився купувати зерно за світовою ціною, яка на сьогодні становить приблизно 125 доларів за тонну. Проте фінансові можливості держструктур виконати розпорядження викликають сумніви. Прем’єр Анатолій Кінах ще на початку серпня доручив «Хлібу України» закупити порядку 1,5 тонн зерна. Але вже через два тижні на адресу керівництва компанії стала надходити критика з уряду за дуже повільні темпи закупівлі.
Незважаючи на запланований вихід на ринок Держкомрезерву та Укрспоживкооперації, міністр АПК Іван Кириленко чекає продовження падіння цін у вересні та листопаді. За його прогнозом, здешевлення буде відбуватися плавно, без різких коливань, які були характерні для липня та серпня. Виходячи з цього, міністр рекомендує господарствам «тримати зерно ще два місяці, поки не вирівняється ціна».
Де ж тодi селу брати гроші на збір нового врожаю, та чим віддавати раніше взяті кредити? Відповіддю на це запитання є поки що лише зустрічі керівників провідних банків з прем’єр-міністром, де фінансистів намагаються умовити поділитися вільними коштами. Банкіри аналізують ситуацію, розуміють, що внаслідок втручання держави на ринку утворилися істотні перекоси, і грошей не дають.
Головною причиною перевищення пропозиції зерна над попитом стала неможливість отримання балансу природним чином — шляхом вивозу хоч частини надлишку за кордон. Уряд замість того, щоб встановити максимальний контроль за коректністю експортних контрактів, вирішив взагалі перекрити зв’язок українського ринку зерна із зовнішнім світом. Міністр Іван Кириленко оголосив, що Україна буде чекати, поки ціни піднімуться і на зовнішніх ринках. Негайно з’явилася досить сумнівна інформація про переповнення елеваторів у портах, через які звичайно вивозиться зерно. На цій підставі приватні трейдери, що займаються експортним постачанням, стали отримувати відмови у транзиті вантажу. А керівництво «Укрзалізниці» мов би і взагалі заборонило відправку зерна у напрямку чорноморських портів. Грубість втручання держави в ринок тут так само очевидна, як і відсутність ринкових законів на агроринку протягом останніх тижнів.
Після зустрічі з міністром агропромислового комплексу під гіпноз міфу про всесвітню змову капіталістичного світу проти українського села потрапив, здається, і сам Президент. У вівторок він дав доручення правоохоронним органам вжити заходів щодо недопущення вивозу хліба з країни по занижених цінах. У адміністрації Президента це рішення пояснили даними, які прийшли з Міністерства АПК, про намір окремих структур дешево скупити український хліб. Окреме розпорядження не пропускати хліб через кордон отримала і Державна митна служба.
Досвід минулих жнив показує, що таке жорстке регулювання ринку державою ні до чого доброго не приводить. У таких випадках неминуче виникає тіньовий ринок, а отже, і спокуса для пошуку шляхів контрабанди. Як завжди, через добрі наміри керівництва країни підприємці вимушені ставати злочинцями. На думку самих керівників господарств, більш розумним виходом iз нинішньої ситуації було б встановлення квоти на вивіз зерна з чітким контролем за цінами та об’ємами контрактів, що укладаються через біржу. Тоді і держкомпаніям не довелося б терміново винаходити кошти для створення штучного попиту на ринку. І нехай вересневі експортні ціни не зовсім би влаштували господарства, але головний закон ринку — свобода вибору, було б збережено. При чому за допомогою держави. Нинішній напіврадянський стиль регулювання ринку шляхом перерозподілу товарних потоків створює, більше проблем, ніж вирішує.
Радянські часи нагадує і закритість інформації про структуру зібраного цього року врожаю зерна. Серед трейдерів ходять чутки, що пшениці третього класу зібрано тільки 2—2,5 мільйони тонн. Відзначимо, що при цьому потреба країни у продовольчому зерні складає не менше 7 мільйонів тонн. Це означає, що ганебного імпорту хліба «житниці Європи» знову не уникнути. Швидше за все, рішення уряду про митні пільги для імпорту якісного зерна потрібно чекати ближче до новорічних свят. На більше внутрішніх запасів просто не вистачить. Не виключено, що хліб, як і минулого року, будуть пекти з кормової пшениці четвертого класу.
Що стосується кормової пшениці низької якості, яка становила 96% всього врожаю, то тут все залежить від волі вельмишановних держрегуляторів ринку, як внутрішнього, так і експортного. «Великий урожай — великі проблеми», — глибокодумно зауважив минулого тижня міністр Кириленко. Шкода, що найчастіше ми самі собі їх і створюємо.
