А сам Рух, як організація, дедалі менше відповідає наявному
про нього міфу як про структуру, що має реальний вплив на наше життя. Схоже,
що розвиток партії пішов у зворотному напрямку і єдине, що змушує зважати
на неї сьогодні — минулі заслуги.
Чи то час пішов уперед, чи то партія зупинилася — так чи
інакше, гасло «Рухові-рух» стає дедалі актуальнішим. Ми схильні вважати,
що велика частина рухівських проблем пов’язана з лідером цієї організації.
В’ячеслав Максимович, що далі, то більше стає непередбачуваним — згадаймо,
бодай, як Рух боровся проти Кучми 1994 року, а через чотири роки, коли
вже були очевидні результати діяльності нинішнього Президента, раптом почав
його підтримувати. Тепер Рух знову «не любить» Президента, але не так за
його політику, як за те, що він не задовольнив кадрові вимоги НРУ.
Матеріал Тетяни ШУЛЬГАЧ з подробицями про з’їзд читайте
на сторінці "Подробиці"
№240 15.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
