Буденно плине життя на Закарпатті. І злочини тут зовсім буденні, викликані тим, що існуюча влада надала елітарні можливості деяким холдингам, а інші вітчизняні фірми поставила на межу поміж смертю і життям. Тому і є для них виходом тільки злочинний шлях. Цілком типовий і останній «чорний факт». Митний пост «Ужгород» перетнув каміон «Мерседес» із молдовськими номерами. Завантажене різноманітними продуктами харчування, загальною вагою понад 25 тонн, авто прибуло зі Словаччини. Так посвідчували товаро-супровідні документи. Да й відправникам значилася тамтешня комерційна структура. Проте, хоча адресатом був підприємець із Республіки Молдова, але водій упевнено розвантажився на складі однієї з ужгородських фірм. Товар, зрозуміло ж, забиралися реалізувати через цю структуру, уникнувши митних платежів і зборів.
Але трапився «хеппі енд» для існуючого в країні становища — на порозі контрабандного складу з'явилися з нічного мороку працівники СБУ і сказали: «Не можна!».
Контрабандисти остовпіли, не могли нічого сказати, тому й була закономірно порушена карна справа за ст. 70 КК України (контрабанда).
Одного вузу замало
Калуська гімназія входить до трійки кращих освітніх закладів нового типу в Івано-Франківській області. Таких високих успіхів у навчально-виховному процесі вона досягла завдяки самовідданій праці педагогів, адже з 1992 року педагогічний колектив працює у тому ж складі. Для периферійного міста він є досить сильним: 21 вчитель вищої категорії, вісім з яких — вчителі-методисти і десять — старші вчителі.
— Ми не обіцяємо нашим випускникам пільг при вступі до вузів, проте насмілюємося гарантувати добрі знання, — зазначає директор Дмитро Бахматюк.
Так, вчителька географії і основ економіки Галина Романко цього року підготувала 11 призерів обласної олімпіади, а протягом останніх чотирьох років її вихованці здобули 10 призових місць на всеукраїнських олімпіадах.
Концептуальний підхід до навчального процесу дає можливість випускникам гімназії вступати до престижних вузів. Так, Михайло Братик вступив учнем до «Львівської політехніки», а випускником — до Київського університету і Києво-Могилянської академії. Згодом цей «хет-трик» повторив Тарас Дитко. Студентами двох вузів одночасно стали ще вісім вихованців.
Марина ЯКОВЛЕВА
Пролетаріат снарядом не залякаєш, навіть реактивним
Коли на території цукрового заводу, розташованого в селі Кириківка Великописарівського району Сумської області було виявлено снаряд часів Великої Вітчизняної війни, до знахідки поставилися буденно. Чого-чого, а цього «добра» у місцевості, де йшли великі бої, вистачає і його поява на світ нікого вже не дивує. Можливо, й цей боєприпас був би своєчасно знешкоджений, якби не допитливість працівників згаданого підприємства. Скориставшись відсутністю охорони біля снаряду, вони взяли в руки дриль і заходилися розсвердлювати знахідку. Свердлили її доти, поки вона не почала шипіти й нагріватися, після чого робітники змушені були залишити боєприпас у спокої і ретируватися від гріха подалі. Можливо, на цьому б усе і скінчилося, та річ у тім, що й сьогодні викликана пролетаріатом реакція не припиняється і хтозна, коли припиниться. Бо, за висновком саперів, котрі прибули з Охтирки, снаряд виявився... реактивним. У зв'язку з цим фахівці військової справи, побоюючись за своє життя, навідріз відмовляються наближатися до знахідки, чекаючи, поки вона охолоне. Для цього снаряд обгорнули землею, поставили біля нього огорожу та відповідні попереджувальні знаки.
Шлях духовного служіння людям
Авторка десяти книг, член Спілки письменників України Катерина Пасічна зібрала багато талановитих виконавців своїх віршів та пісень на них під час творчого вечора-звіту, що відбувся наприкінці червня нинішнього року в Українському центрі духовної культури.
К.Пасічній довелося зіштовхнутися з життям у всій суперечності. Наставниця підростаючого покоління, твори якої вивчають у школі діти всієї України, випустила в світ свою десяту книгу «Заморожена у снігах» (видавництво «Молодь», Київ, 1998 р.) — автобіографічну, емоційно насичену. У ній — трагічне життя письменниці. Малою дитиною вона була відпущена на різдвяні канікули, але заблукала у снігу — і замерзла. Дівчинка обморозила собі обличчя і руки, пережила реанімацію... А коли виросла, вирішила обрати шлях духовного служіння людям — служіння через слово. Створила для людей романи про Бога живого: «Осанна в полі колосків», «Сотворив Господь ромашку», «Різдво Христове», «Самотній Бог».
Завдяки виступам хору «Імбер» (художній керівник — Володимир Хорт) та зразкового дитячого хору «Сузір'я» із Центру дитячої та юнацької творчості Києва вечір супроводжувався емоційним виконанням пісень на вірші К.Пасiчної.
