«Сестри-близнючки Наталя та Лариса вже восьмий день не йдуть до школи. Бо не мають у що взутися-одягнутися», — повідомила 25 листопада «Дню» Анжела Філенко, класний керівник сьомого класу Великоолександрівської школи Віньковецького району, що на Хмельниччині. Інна та Михайло Гриневичі, батьки близнючок, — не якісь нероби чи п'яниці. Нормальні, працьовиті люди. Інна сумлінно доглядає телят на колгоспній фермі, а Михайло Гриневич — на тій-таки фермі працює слюсарем. I самі йдуть на роботу в латаному-перелатаному, мерзнуть. А працiвник Віньковецької райдержадміністрації Юрій Попович знає, що з першими морозами сталося відлучення від шкільної науки і бідних дітей із сіл Бистриця, Пилипи-Олександрівські. Скільки таких самих нещасних дітей на Хмельниччині — не знають точно ні керівники освіти, ні керівники «у справах сім'ї та молоді». А в облуправлінні статистики повідомили, що «селянам заборгували 127 млн. грн. зарплати, в середньому по 723 грн. на кожного зайнятого в агровиробництві». За ці зароблені(!) гроші батьки, мабуть, якось узули б та одягнули підростаюче покоління , повідомляє кореспондент «Дня» Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ .
В Івано-Франківську нападають на журналістів
Протягом останнього тижня в Івано-Франківську скоєно два розбійні напади на працівників ЗМІ, чого раніше взагалі не було. Спочатку невідомі зловмисники підстерегли оператора обласного ТБ «Галичина» Івана С. неподалік вiд його будинку і забрали телекамеру, а її власник опинився в лікарні зі струсом мозку. Кілька днів тому аналогічної пригоди зазнав журналіст обласного радіо Володимир Б., якого в подібний спосіб — несподіваним ударом ззаду — «відключили» і викрали дорогу аудіоапаратуру. На ці напади на журналістів з тривогою відгукнулася президія обласної організації журналістів, яка в оприлюдненій заяві висловила сподівання, що правоохоронні органи виявлять і покарають злочинців, повідомляє кореспондент Петро ПАРИПА.
Франківці їдуть до Канева
Сьогодні артдесант київського театру ім. І.Франка вирушає до Канева — на батьківщину популярної актриси Ольги Кусенко з нагоди її 80-річчя. Вони візьмуть участь у ювілейних урочистостях примадонни, яка віддала все своє творче життя (53 роки) франківській сцені. Її колеги — Марина Герасименко, Ірина Дорошенко, Анатолій Хостікоєв, Богдан Бенюк, Поліна Лазова та Анатолій Гнатюк підготували незвичайну програму. Поділяться спогадами не лише про спільну роботу, але й розкажуть, якою неординарною особистістю була Ольга Яківна. На екрані глядачі побачать актрису в її зоряній ролі — Меланки («Свіччине весілля»). Крім уривків із вистав «Украдене щастя», «Король Лір» і «Засватана невінчана» прозвучать пісні й романси, які любила слухати Кусенко, а також вірші, написані на її честь , повідомляє кореспондент «Дня» Тетяна ПОЛІЩУК .
Олбрайт проти «холодної війни» через Чечню
Держсекретар США Мадлен Олбрайт сказала, що не можна дозволити війні в Чечні зіпсувати відносини між Росією й Заходом. Виступаючи у Вашингтоні, Мадлен Олбрайт повідомила, що Заходу потрібні ділові відносини з Росією, й було б неправильним намагатися знову зробити з Росії ворога часів холодної війни. За повідомленнями кореспондентів, вона також ясно дала зрозуміти, що міжнародна фінансова допомога Росії має залежати, в основному від економічних чинників, а не від того, як Росія веде війну в Чечні. Раніше в Москві прем'єр-міністр Росії Володимир Путін оголосив, що російським військовим виділяється ще $100 млн. на проведення військових операцій у Чечні.
Підтверджено смертний вирок Оджалану
Турецький апеляційний суд залишив у силі смертний вирок лідеру курдських сепаратистів Абдуллі Оджалану. У липні цього року Верховний суд Туреччини визнав керівника Робітничої партії Курдистану винним у зраді та сепаратизмі. А такі злочини у цій країні тягнуть найвищу міру покарання. Справа Оджалана може зашкодити Туреччині, яка бажає вступити до ЄС. Свідченням цього є слова німецького посла в цій країні, який у виступі в Ізмірі заявив, що Туреччина має «забути саміт у Гельсінкі, якщо буде страчено Оджалана». Рада Європи теж засуджує рішення турецьких судових властей. Депутат Парламентської асамблеї Гуннар Янссон висловив сподівання, що «відповідальні турецькі урядовці діятимуть згідно з нормами Ради Європи, що передбачають скасування смертної кари». Можливо так і станеться, адже рішення суду мають ще ухвалити Національні збори та президент країни Сулейман Демірель.
