У проміжку між 14 і 18 грудня Верховна Рада України може розглянути й ухвалити проект нового Житлового кодексу, впритул наблизившись таким чином до довгоочікуваної реформи ЖКГ. Щоправда, з часу ухвалення цього документа в першому читанні минув понад рік, і це свідчить, що консенсусу ні щодо нього, ні щодо реформи в парламенті немає. І в той же час, усі розуміють, що далі жити за радянським кодексом країна просто не може.
Проте, як сказав нещодавно журналістам заступник голови профільного парламентського комітету Юрій Сербін, після подій на податковому Майдані «Литвин перелякався й сказав, що найближчим часом він (кодекс) не буде винесений у зал». Сербін бачить у кодексі й хороше й погане. Такий документ необхідний хоча б тому, що ні в одному комплексному систематизованому законодавчому акті не відбиті ті зміни, що сталися в Україні за роки незалежності. Позитивним народний депутат вважає й те, що новий кодекс нарешті визначить ефективного господаря багатоквартирних будинків. З його відсутністю Сербін у першу чергу пов’язує всі проблеми в ЖКГ. У той же час, він стверджує, що об’єднання власників багатоквартирних будинків (ОВББ) слід створювати в обов’язковому порядку лише в нових будинках.
Принциповою помилкою законопроекту в умовах фінансової кризи Сербін вважає передбачену новим кодексом пеню за неплатежі, та ще й у необмеженому розмірі. У той же час, він називає хибною критику законопроекту, який нібито дозволяє виселення мешканців при реконструкції будинків. Заступник голови комітету уточнює, що в кодексі чітко записано: лише за рішенням суду. Але тут-таки додає: «Іншого виходу немає, оскільки п’ятиповерхові будинки вже відслужили свій термін надійності, а їхня реконструкція в країні взагалі практично не почалася, й ми граємо з вогнем».
На відміну від Сербіна, екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко впевнений, що проект нового Житлового кодексу взагалі не має шансів отримати голоси у Верховній Раді. Про це свідчить, на його думку, не лише заява Литвина, а й одного з керівників Партії регіонів Володимира Рибака. Кучеренка це не засмучує, оскільки він узагалі вважає нинішній проект Житлового кодексу «диверсією проти реформування житлово-комунального господарства» й стверджує, що в нього сьогодні немає перспектив. «Це сьогодні дуже небезпечна суміш», — говорить він і перераховує теми, яких сьогодні немає в цьому документі, й серед них енергозбереження в житлових будинках, зміни до закону про житлово-комунальні послуги. Екс-міністр звертає увагу на розділ проекту про керівні компанії, які, на його думку, «мають бути», але неправильно говорити, що вони створюються замість Жеків. «Якщо передати майно, що знаходиться сьогодні на балансі Жеків, керівним приватним компаніям, то зворотного ходу вже не буде, керованість галуззю буде втрачена».
Екс-міністр ставить зовсім нериторичне запитання про те, який із законів, що стосуються ЖКГ, сьогодні працює. І відповідає: закон про соціальне житло не працює, закон про доступне житло, в який були закладені непогані норми, не працює, закон про комплексну реконструкцію житлових кварталів, ухвалений 2005 року, не працює, закон про ОВББ працює формально й узагалі веде у безвихідь. Кучеренко підкреслює: «Зараз є величезна небезпека примусової ОВББізації, коли за планом намагаються за чотири роки створити 80% ОВББ». «Від цього буде, — каже Кучеренко, — лише зворотний ефект, який за радянських часів був від колективізації».
Кучеренко не має розбіжностей із нинішнім міністром ЖКГ Юрієм Хивричем, для якого новий Житловий кодекс — це в основному пеня. «Я його підтримую», — говорить екс-міністр і наводить дані про заборгованість населення за послуги ЖКГ. При цьому він ратує за те, щоб пеня вводилася не кодексом, а окремим коротким законом, який скасовує рішення про заборону стягувати пеню з боржників. Проте водночас він пропонує ввести відповідальність і для іншої сторони: «Монополіст або ЖЕК виплачує й нам пеню, якщо не надав цієї послуги».
Дуже різку оцінку дає проекту Житлового кодексу генеральний директор «Української юридичної компанії» Олег Мусієнко. Він констатує, що цей законопроект, як і інші кодекси України, ухвалюється в умовах найжорсткішої за весь час існування незалежної України конституційно-правової кризи. Вона полягає у тотальній неузгодженості чинного законодавства з Конституцією України, вибірковості вживання законів органами державної влади та відмінностях у вимогах до громадянина та представника держави, чиновника, до бідного й багатого. Мотивами появи житлового кодексу Мусієнко називає прагнення великого бізнесу пролобіювати можливість забудови центрів великих міст країни, виселивши громадян з їхніх будинків. Юрист дуже сумнівається в тому, що положення кодексу відповідають Конституції країни.
