Дніпропетровський губернатор Віктор Бондар вважає, що звинувачення на адресу керівників областей у зростанні темпів інфляції є нічим іншим, як спробою уряду знайти винних і перекласти на них відповідальність за складну економічну ситуацію в країні. Заяву про це він зробив після того, як Секретаріат Президента знову не рекомендував губернаторам п’яти областей їхати за викликом на засідання Кабміну й звітувати за рівень цін та інфляції у їхніх регіонах. «На рівні регіонів, — заявив Віктор Бондар, — ми зробили все можливе, щоб ситуація залишалася стабільною. Однак без підтримки на державному рівні, без конкретної політики в цьому питанні, узгодженої з Президентом України, зупинити інфляцію неможливо».
Юлія БАБЕНКО, економічний оглядач, м. Дніпропетровськ:
— Вважаю, що за розгул інфляції рівною мірою несуть відповідальність і місцеві влади, й уряд. Якщо справа набула такого вигляду, то вони повинні сідати й разом вирішувати, що робити далі. Інфляцію за один день не зупиниш. Тут дійсно потрібні зусилля на рівні уряду та Нацбанку. Це й валютне регулювання, і митні тарифи та інші важливі важелі боротьби з інфляцією. Необхідно загалом переглянути фінансову політику уряду. Однак відповідальність повинні нести і місцеві влади. У них є такий механізм, як контроль над торгівельними надбавками на соціально значущі продукти й товари. Наприклад, зараз бізнесмени закуповують у селян м’ясо по вісім-дев’ять гривень за кілограм, а продають вже по 40—50 гривень. При цьому, допустимо, важко проконтролювати дрібних перекупників, бо всі вони обзаводяться довідками про те, що самі вирощують худобу. Причепитися тут складно. Але візьмемо супермаркети — це ж зрозуміло, що їхні власники не вирощують свиней та корів. Звідки тоді такі дикі спекулятивні ціни? Тут би регіональним органам інспекції контролю за цінами втрутитися. Але нічого такого не відбувається — там посилаються на те, щ о не здатні все і всіх охопити, оскільки дуже мало штатних працівників. Місцеві керівники також розводять руками, адже з Києва не можна за всім услідкувати. Повторю ще раз — впоратися з інфляцією можна лише спільними зусиллями. Була б для цього політична воля.
Микола КРАВЧИНА, кандидат економічних наук, м. Дніпропетровськ:
— Колесо інфляції покотилося через багатомільярдні соціальні виплати, передусім, повернення боргів за внесками. Коли ці гроші пенсіонери понесли на продуктовий ринок, той відреагував підвищенням цін. Це потрібно було врахувати заздалегідь. Обіг грошей збільшився, і це призвело до зростання інфляції. Узагалі ринок не можна контролювати адміністративними заходами, інакше це вже не ринок, а щось інше. Тут необхідні механізми непрямого регулювання. А їх мають у своєму розпорядженні не місцеві влади, а саме уряд і Нацбанк. Місцеві влади можуть відреагувати на поодинокі випадки, якщо якийсь місцевий монополіст, знайшовши «лазівку» або підгадавши момент, підіймає ціни на цукор чи муку.
