Сьогодні ми знову повертаємося до теми участі інтелігенції та, зокрема, діячів культури в передвиборних баталіях. У новому аспекті та, як нам здається, на іншому рівні осмислення. Причому цікаво, що хвилює вона передусім якраз не виразників дум і сподівань народу, якими є представники культури та мистецтва, а сам народ. З одного боку — в цьому вияв довір'я, яке в наш час поголовної, часом поспішно спекулятивної переоцінки цінностей, багато чого варте. З іншого — тягар величезної відповідальності, який лежить на інтелігенції. Відповідальність вибору. Тому що сьогодні, без перебільшення — в доленосний для країни час, не вдасться виправдатися лукавим «нам не дано передбачити, чим слово (або пісня) наше відгукнеться...» Дано. Людина, наділена щонайвищою владою — любов'ю народу, не може бути вільною від відповідальності й не може не вирішити для себе головне, що для нього важливіше — довір'я своїх співгромадян чи довір'я нинішньої влади. Про це — два листи на одну тему з пошти «Дня».
