Учорашній «день уряду» в парламенті, як і передбачав напередодні «День», дезавуював усі колишні заяви української влади, яка вітала укладення з Росією газових угод від 4 січня, а також створення спільного підприємства «Укргаз-енерго» з непрозорим посередником на ім’я «Росукренерго». Але, схоже, уряд продовжує керуватися відомою приказкою про божу росу...
Як заявив учора у Верховній Раді прем’єр-міністр Юрій Єхануров, уряд України збирається наступного тижня продовжити переговори з Росією з газових питань із метою отримання гарантій поставок газу в країну. Він також повідомив журналістів, що наприкінці нинішнього тижня делегація українського уряду працюватиме в Туркменистані з питання про поставки туркменського газу в Україну. Але, відповідаючи на запитання, які гарантії того, що ціна на туркменський газ збережеться на рівні першого півріччя 2006 року, Єхануров не без гумору сказав: «Що означає гарантії? Ви знаєте, що це вільна демократична країна, в якій демократично приймають рішення, в тому числі й щодо ціни на газ».
Із притаманною йому м’якістю оцінок прем’єр, виступаючи перед парламентаріями, визнав, що уряд усвідомлює наявність певних ризиків у газових відносинах із російською стороною та необхідність удосконалення відповідної нормативної бази. Він також повідомив, що у зв’язку з появою в російської сторони «певних претензій» до запропонованого нею ж посередника — компанії «Росукренерго», уряд України у вівторок надішле листа уряду РФ, у якому підтверджується згода «на заміну цього посередника». Крім того, Єхануров акцентував на необхідності отримати гарантію від Росії, що в 2006 році вона забезпечить через РАТ «Газпром» транзит територією РФ, Узбекистану та Казахстану центральноазійського (читай: переважно туркменського) газу, призначеного для забезпечення балансу газу України. Це також рівнозначне визнанню того, що, попри численні запевнення про угоди й отримані згідно з ними об’єми середньоазійського газу, насправді в України не було балансу між потребами та домовленостями. Раніше прем’єр, як відомо, заявляв, що Україна готова денонсувати досягнуті домовленості про газову співпрацю, якщо вони не влаштовують російську сторону. Чи було це тиском на візаві по міжурядових переговорах або ж капітуляцією? Думається, що вчорашня заява Єханурова на практиці є денонсацією, оскільки тепер треба не лише просто переписати всі раніше підписані тристоронні домовленості (до згаданого контракту підписані 8 доповнень, а в доповненні №1 ще 17 додаткових угод), а й добитися їх виконання посередником, якого Росія виставить «на заміну». Словом, українська влада виявилася, як кажуть в Одесі, завбачливою, «як моя дружина потім».
У парламенті їм за це, безумовно, перепало. Голова комітету з питань паливно- енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Андрій Клюєв назвав «голим популізмом» оголошені урядом ціни на газ для промисловості, бюджетної сфери та комунально-побутового сектора ($110 за 1000 кубометрів на п’ятирічний період). «Це нічим не обґрунтована ціна, нічим не обґрунтований термін», — сказав А. Клюєв.
За словами А. Клюєва, фактично українські підприємства отримуватимуть газ за ціною $138 за тисячу кубометрів. Він також назвав «корупційною схемою» встановлення граничних лімітів споживання газу для підприємств, наголосивши, що це призведе до подальшого уповільнення зростання внутрішнього валового продукту. Клюєв зажадав припинити відправляти на адресу підприємств урядові телеграми, у яких забороняється цілодобова робота доменних печей, указавши, що такий підхід не може мати нічого спільного з енергозбереженням. І справді, навіть нефахівці повинні розуміти, що зупинити доменну піч можна тільки на капітальний ремонт або на знос. Голова Комітету з питань ПЕК закликав керівників виконавчої влади «припинити вводити в оману і народних депутатів, і суспільство». Він переконаний, що в ході реалізації нових газових угод у країні може розвинутися загальна економічна криза, а «поява в газових відносинах між Україною та Росією третього суб’єкта в особі приватної фірми «Росукренерго» та створення з ним СП «Укргаз-енерго» може завдати важкого удару по національній безпеці України». Рада ухвалила відповідну постанову, в якій, зокрема, звернула увагу Президента України Віктора Ющенка на невиконання Кабінетом Міністрів її Постанови від 19 січня 2006 року «Про некваліфіковані дії органів виконавчої влади із забезпечення споживачів України природним газом», а також рекомендувала Генпрокуратурі вжити заходів прокурорського реагування у зв’язку з невиконанням цієї постанови.
Коментуючи перебіг цього засідання уряду, секретар РНБОУ Анатолій Кінах спробував пом’якшити формулювання, що прозвучали в парламенті, та перевів стрілки на стратегічні інтереси України, які, на його думку, прямо впливають на рівень розвитку та конкурентоспроможність вітчизняної економіки, добробут і якість життя громадян, а тому не повинні бути розмінною монетою в конкуренції політичних сил. Кінах переконаний, що замість ревізії газових домовленостей представникам усіх гілок влади та відповідальним політичним силам треба сконцентруватися на важливіших завданнях — проведенні цілеспрямованої політики з посилення енергетичної безпеки, зниженні енергозалежності держави від зовнішніх поставок енергоносіїв. «Усі ці напрями закріплені в указі Президента за результатами засідання РНБО з енергобезпеки, і саме на їх реалізацію, а не на розбалансування політичної й економічної ситуації в країні, треба скеровувати свої зусилля й ентузіазм», — наголосив Кінах і закінчив свій коментар трохи вже заяложеною та не підтвердженою практикою тезою «про рівноправні взаємовигідні умови співпраці двох країн, в основі яких — ринкові принципи».
На жаль, самі члени уряду не намагалися захистити честь мундира. Так, міністр фінансів Віктор Пинзеник розповів, що збитки «Нафтогазу України» від поставок газу підприємствам теплокомуненерго в 2006 році можуть дійти до $660 мільйонів. За його оцінкою, така ситуація може суттєво вплинути на баланс держбюджету. Міністр також назвав ризиком для головного кошторису країни відсутність чіткої гарантії про незмінність ціни на газ. «Ціна газу може змінюватися на обґрунтовану вимогу RosUkrEnergo. При цьому заднім числом», — зазначив Пинзеник. Причому, на його думку, навіть «за умови незмінності цін на газ для населення та граничних цін для економіки на рівні $110 ми можемо говорити про можливості збереження балансу бюджету (лише. — Авт. ) протягом найближчих місяців»...
Певний скептицизм з’явився навіть у провладних парламентаріїв. Коментуючи підсумки вчорашнього засідання Ради, народний депутат Юрій Оробець зазначив: «Загалом, це нормальна вітчизняна практика, навіть якщо щось підписане, ми залишаємося на своїх старих позиціях. Але ми не можемо вирішити цієї проблеми, поки в нас холодно надворі. Питання щодо газової угоди справді є. Головне — на наш ринок приходить посередницька компанія, і ми повинні захистити його від «прихватизації», в результаті елементів політики цього посередника». Оробець наголосив, що уряд на переговорах у Москві мусить винести користь «зі зливи критики», яка звучить на його адресу, та зайняти позицію, що спирається на громадську думку в країні.
