На жаль, прогноз «Дня» про початок періоду невизначеності в газовій сфері України збувається. Щоправда, передумови для цього були закладені ще за часів колишньої влади, коли керівник «Нафтогазу України» Юрій Бойко підписав із Москвою угоду, що передбачає авансове погашення українських газових облігацій грошовою частиною платежів, належних Україні за транзит російського газу до Європи. В результаті газовий баланс нашої країни отримав дефіцит приблизно 5 мільярдів кубометрів. Другого удару завдав російський «Газпром», ухваливши в односторонньому порядку рішення зарахувати 7,8 мільярдів кубометрів свого газу, що міститься в підземних сховищах України, як оплату за транзит українською територією. Таким чином наш газовий дефіцит виріс уже до 12,8 мільярда кубометрів. Що становить понад половину російських поставок газу цього року в рахунок оплати транзиту.
Уряд України цією обставиною, мабуть, серйозно стурбований і (тимчасово) заборонив НАК «Нафтогаз України» реекспорт газу до задоволення потреби внутрішнього ринку («Нафтогаз України» з початку року експортував 2,2 млрд. кубометрів газу. Ціна, зокрема, для Румунії становить $197 за тисячу кубометрів).
Утім, найбільша загроза для України не в дефіциті газу. Його, можна сподіватися, уряд усе ж таки не допустить. У зв’язку з майбутніми виборами він також старатиметься утримати на прийнятному для населення та промисловості рівні й газові ціни. Чи зуміє? Росія вже з наступного року пропонує перейти на світові ціни та визначила їх для України в $160 за тисячу кубометрів. Причому пробну кулю вона запустить ще цього року...
Велику просвітницьку та пропагандистську роботу, спрямовану на роз’яснення нашому населенню неминучості підвищення газових цін, проводить голова «Нафтогазу», запевняючи, що ми всі від цього не дуже втратимо. Насправді ж, страждатимемо по-різному. Наприклад, сільське населення, яке взагалі не знає, що таке природний газ, відчує на собі нові ціни лише через зростання вартості споживчих товарів, тобто через інфляцію. А оті сельчани, які мали можливість долучитися до газової цивілізації і навіть встановили у своїх будинках газові казани для опалювання та гарячої води, безпосередньо заплатять сповна. Жителі міст, які користуються централізованим теплопостачанням, а іноді навіть і гарячою водою, дуже здивуються новим цінам... У результаті «пропагандисти», в разі підвищення газових й інших комунальних цін, найбільше «допоможуть» власному уряду, кровно зацікавленому в перемозі на виборах. І з цього погляду треба уважно вслухатися в слова прем’єр- міністра: «Я як прем’єр-міністр нікому не дам доторкнутися до цієї угоди (про транзит російського газу через територію України. — Авт. ) з української сторони та що-небудь у цій справі зіпсувати», — заявила прем’єр.
Але якщо сьогоднішня Тимошенко відіграє роль голуба, то Івченко, швидше за все, схожий на відчайдушного яструба. Характеризуючи дії російської сторони, він заявляє: «Односторонній порядок — це казки для приїжджих». У тому випадку, якщо «Газпром» у односторонньому порядку все ж таки зарахує 7,8 млрд. кубометрів свого газу як оплату транзиту, Івченко має намір також в односторонньому порядку зарахувати цей об’єм як експортні поставки «Газпрому» до Європи. Словом, справа, схоже, рухається до чергової газової «війни».
