Учора в під’їзді свого будинку було знайдено убитим члена Держкомісії із цінних паперів і фондового ринку України Олексія Ромашка.
За даними прокуратури Києва, смерть настала внаслідок двох ударів ножем по життєво важливих органах. У той же час агентство УНІАН, із посиланням на джерела в МВС, устигло повідомити, що смерть настала після вогнестрiльних ран. Розслідування курирують заступник Генерального прокурора Юрій Гайсинський, заступник прокурора Києва Віктор Шевченко, перший заступник держсекретаря МВС Михайло Корнієнко та начальник київської міліції Петро Опанасенко. 38-річний Олексій Ромашко в Держкомісії очолював найбільш «ризикований» напрям — контрольно-ревізійний. Причому займався цією діяльністю він із 1995 року. Саме тому слідчі відразу заявили, що однією з головних версій, які опрацьовуються, є замовлене вбивство.
Управління контролю Держкомісії з фондового ринку завжди першим отримувало інформацію про скандали, пов’язані з перерозподілом власності в найбільших компаніях країни. Останнім часом такі скандали почастішали у зв’язку з тим, що держоргани, навіть маючи дані про плани авторів тіньових схем, не могли їм перешкодити через те, що в них не було відповідних повноважень. Найгучніші скандали навколо Донбасенерго, Донецькобленерго і Луганськобленерго досі не завершилися остаточною передачею власності цих державних компаній у приватні руки за сміховинною ціною лише завдяки принциповій позиції Держкомісії. Вона відмовилася реєструвати права нових власників компаній, доки ті не одержать ліцензії в Нацкомісії з регулювання енергетики. Аналітики ДКЦПФР на чолі з Ромашком при цьому тісно співробітничали з Генпрокуратурою, яка до сьогодні веде розслідування за фактами тіньової приватизації.
Олексій Ромашко був прихильником жорсткого контролю за акціонерними товариствами, особливо якщо вони дають мотив для підозрювання в різних махінаціях. З етичних міркувань не будемо наводити тут список найбільших компаній, які свого часу постраждали саме через принципову позицію цього члена Держкомісії, але немало акул вітчизняної промисловості не раз скаржилися журналістам, що витрачені на випуск акцій гроші часто виявлялися викинутими на вітер лише тому, що вчасно не було надіслано відповідну заявку в ДКЦПФР. А це визначало незаконність емісії акцій. «Жорстку контрольно-ревізійну діяльність ми провадимо в інтересах інвесторів та акціонерів, — казав Олексій Ромашко. — Сьогодні комісія, на жаль, обмежена лише двома головними інструментами впливу на нечесних учасників фондового ринку — штрафи і вето на розміщення та оборот цінних паперів.»
Кандидатура Олексія Ромашка розглядалася як одного з керівників новоствореного Держуправління з нагляду за позабанківськими фінансовими інститутами. Відомо, що Ромашко був прихильником роботи цього управління в структурі ДКЦПФР. Він побоювався, що в іншому разi діяльність нового держоргану призведе до дезорганізації ринку. У той же час відомо, що Міністерство фінансів жорстко вимагало включити нове управління у сферу свого підпорядкування. Учасники ринку, роботу яких і планувалося регулювати, виступали за надання цьому органу незалежного статусу, подібно до НБУ, або ж узагалі піддавали сумніву доцільність створення такої структури. Відомо, що Олексій Ромашко був одним із найактивніших учасників дискусій щодо функції Держуправління з нагляду за позабанківськими фінансовими інститутами.
Одне слово, Олексій Ромашко був людиною, яка не дуже турбувалася про те, щоб улаштовувати всіх. Та й сама його посада прирікала його бути учасником та арбітром багатьох майнових суперечок. Залишається сподіватися, що це вбивство не поповнить довгий перелік резонансних справ, не розкритих українською міліцією. В Олексія Ромашка залишилися дружина й дочка.
