Учора в парламенті був аншлаг. Президент України Леонід Кучма представив парламентаріям своє щорічне послання до Верховної Ради, яке цього разу має назву «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році». При цьому були присутні Кабінет Міністрів практично у повному складі на чолі із прем’єром Віктором Януковичем, керівники силових відомств, секретар РНБОУ Євген Марчук, Генпрокурор Святослав Піскун, голови Нацбанку, Рахункової палати, Центрвиборчкому, обласних і міських рад, представники дипломатичного корпусу, численнi журналісти тощо.
АНТУРАЖ
Опозиція заздалегідь налаштувалася на агресію: одразу після появи глави держави в сесійному залі кілька членів фракцій СПУ і КПУ демонстративно повернули йому роздані депутатам напередодні об’ємні примірники тексту послання. (Ініціатором акції спостерігачі вважали відомого своїм прагненням систематично епатувати публіку соціаліста Юрія Луценка.) Вийшло майже як у відомій приказці: «Я цю книжку не читав (навряд чи демонстранти за одну ніч проштудіювали грубезний том! — Авт. ), але вона мені не подобається...». Утім, цей інцидент блискавично нейтралізували представники фракції «Регіони України», швидко прибравши до рук те, від чого відмовилася опозиція. Однак опоненти Президента не вгамувалися, час від часу реагуючи на деякі його твердження образливими вигуками. Леонід Кучма в свою чергу виявив витримку, ігноруючи подібні перешкоди. Проте більшу частину двадцятихвилинної доповіді Президента депутати слухали уважно.
Послання Президента, подане ним, згідно зi статтею 106 Конституції, до Верховної Ради, містить два розділи — «Суспільно-політичний розвиток країни. Стратегія політичної реформи» та «Підсумки соціально-економічного розвитку України у 2002 році та завдання на 2003 рік», шість тематичних доповідей з найактуальніших питань державної політики, зокрема, «Пріоритети технологічного розвитку України», «Демографічна ситуація в Україні», «Україна — СОТ: механізми та соціально-економічні наслідки співробітництва», «Євроатлантична інтеграція України», а також статистичні дані.
ВЛАДА
У своєму виступі Леонід Кучма, всупереч власній традиції критикувати вищий законодавчий орган, видав йому кілька авансів. «Цьогорічне послання Президента виголошується перед якісно новим парламентом, — сказав глава держави. — Саме нинішній склад Верховної Ради вперше, хоча, на жаль, за відсутності відповідних конституційних засад, здійснив спробу відійти від контрпродуктивного неполітичного принципу формування Кабінету Міністрів і утворив коаліційний уряд, узявши на себе відповідальність за його діяльність і за стан справ у державі. Тому 2002 рік став практично початком реформи політичної системи». «Виходжу з того, що не лише в суспільстві, але й у парламенті існують конструктивна атмосфера, глибокі переконання щодо об’єктивної необхідності здійснення принципових системних перетворень задля зміцнення дієвості влади», — зазначив також Президент. Парламентські слухання з питання політичної реформи, які відбулися минулого тижня, засвідчили, на думку Леоніда Кучми, близькість позицій із ключових питань запропонованого ним проекту змін до Основного Закону. (Опозиційна частина залу дозволила собі не погодитися з цією тезою.) Що ж стосується пропозиції щодо двопалатності парламенту, яка викликала найпалкіші суперечки, то глава держави пояснив її, зокрема, «недостатньою зрілістю політичних партій, яким буде передано функцію формувати не лише законодавчу, а й виконавчу владу» і необхідністю поліпшувати якість законотворчого процесу. «Двопалатний парламент — це балансуючий механізм і в цьому напрямі», — наголосив Президент. Він також не виключив можливості переходу до двопалатної системи після проведення у 2006—2010 роках адміністративно-територіальної реформи, що можна було б передбачити перехідними положеннями Конституції.
Бурхливо відреагувала опозиція і на заклик Президента погодитися із тим, що «плебісцити із результатами прямої дії — найвища форма народовладдя», а отже, «слід більш чітко відпрацювати механізми прямої дії всенародного референдуму щодо змін до Конституції, враховуючи при цьому світовий досвід і демократичні стандарти».
«Вважаю за необхідне пошук компромісів з цих та інших питань, — заявив Леонід Кучма, — але хочу ще раз наголосити: відповідні зміни і доповнення необхідно внести до кінця 2004 року, реалізувавши формулу: новообраний президент — нова політична система... Тому з вірою у мудрість власного народу спочатку прислухаймося до його голосу, а потім уже у владних стінах продовжимо роботу, на яку він нас благословить».
Закликавши увесь вітчизняний політикум — у тому числі і парламентську опозицію — до активізації політичного діалогу з цих питань, Президент висловив переконання, що такий діалог «сприятиме не лише політичній стабілізації, а й формуванню нової, більш широкої, коаліції політичних сил». Він також зауважив, що «із задоволенням» ознайомився із текстом меморандуму, підписаного учора лідерами КПУ, СПУ, БЮТ та «Нашої України» (меморандум єдності, згідно з яким «четвірка» пропонує зберегти строки повноважень президента і парламенту, однопалатний парламент тощо, однак перейти до пропорційної виборчої системи. — Ред. ). «Залишаючи деякі оцінки на совісті авторів, хочу відзначити дві, на мій погляд, найважливіші речі: попри усі протиріччя, приємно вразила конструктивність підходу до запропонованих змін, — з іронічними, як здалося, нотками в голосі провадив Л. Кучма, — адже у меморандумі у переважній більшості підтримано пропозиції президента». З огляду на це глава держави запропонував парламентським партіям та уряду дійти згоди з питань політичної реформи за «круглим столом», у якому також зголосився взяти участь.
ГРОШІ
До досягнень вітчизняної економіки Президент відніс «по суті, найвищі на європейському континенті» темпи економічного зростання, відчутну активізацію інвестиційного процесу, збільшення (за три останні роки — на 39,7%) реальної заробітної плати, збереження тенденції до збільшення українського експорту, зменшення обсягів державного боргу України, стабільність національної грошової одиниці. Водночас Україні потрібно ще дуже багато зробити, вважає Президент, щоб остаточно подолати наслідки економічної кризи, особливо у питаннях, що стосуються соціальної сфери, життєвого рівня населення.
Принципової корекції потребує, на думку глави держави, економічна політика, яка має бути сконцентрована на головному — застосуванні механізмів структурно-інноваційного оновлення економіки.
Про що Президент говорив майже як опозиційний політик, так це про тінізацію. «Ця тотальна «хвороба» охопила вже і неекономічні органи нашого суспільства, — підкреслив Леонід Кучма. Існує, за його словами, тіньовий політичний та соціальний ринок, тіньовий лобізм, не все добре і в науці, освіті, медицині. Причина, на думку Президента, відома: окрім спадщини подвійної моралі старої системи, псевдоринковий податковий прес практично витискає підприємця у тінь. «Скільки ще разів у щорічному президентському посланні треба повторювати благання до парламенту і уряду вивести державу зі стану податкового абсурду?» — запитав у слухачів Президент.
Торкаючись зовнішньої політики держави, Л. Кучма відзначив, що, відповідно до завдань, визначених минулорічним посланням «Європейський вибір», за цей час суттєво активізувалася євроінтеграційна політика України. «2002 рік увійде в історію як рік проголошення наміру України вступити у НАТО, — підкреслив Президент. — Хочу наголосити: цей намір буде підкріплено посиленням цілеспрямованої організаційної та політичної активності у цьому напрямі». Йдеться також і про вступ у Світову організацію торгівлі — не пізніше, ніж у наступному році. Глава держави розглядає цей крок як «одну із вирішальних передумов створення у перспективі зони вільної торгівлі між нашою країною та Європейським Союзом».
З другого боку, головування у СНД створює, вважає Президент, можливості для посилення впливу України на формування на принципах СОТ зони вільної торгівлі на пострадянському просторі, що сприятиме інтенсифікації господарських взаємовідносин, обміну капіталом, товарами, послугами, робочою силою.
Водночас значущим для України є, за словами Президента, і розвиток конструктивного діалогу зі Сполученими Штатами Америки. Глава держави також вважає, що Україна знайшла гідну відповідь на такий непростий виклик, яким стала для усього світу іракська криза. «Виконуючи свій обов’язок, українські військові серед перших були готові прийти на допомогу мирному населенню у разі застосування зброї масового знищення, — сказав Президент. — Це було нашим спільним рішенням. У цьому — ознака нашої цивілізованості, відданості загальносвітовим цінностям, хоча це був дуже і дуже нелегкий крок для кожного з нас. Річ не тільки в тому, що важко бути скраю міжнародної політики, перебуваючи в одному з її епіцентрів. Перефразовуючи відомого політика, треба розуміти, що жити в глобалізованому світі і бути вільним від нього — неможливо».
На закінчення Президент пообіцяв парламентаріям зі свого боку зробити все, щоб наступні вибори нового глави держави відбулися цивілізовано, на демократичній основі, у повній відповідності з чинним законодавством
КОМЕНТАРІ
Леонід КРАВЧУК, фракція СДПУ(О):
— Ставитися до президентського послання кожен раз як до чогось нового не варто. Проблеми в нас з року в рік ті ж самі. Потрібно лише розставити акценти. Найбільш «больові точки» сьогодення в посланні означені, обгрунтовані засади їх розв’язання. У нас є можливості досягти компромісу щодо ключових питань, зокрема політичної реформи. Треба тiльки організаційно піти на те, аби розпочати роботу по її втіленню в життя. Поки що роботи не ведеться. Президент подав свій проект і чекає обговорення. Потім він подасть вже завершений проект на основі обговорення. Але ж і Верховна Рада повинна працювати. Я гадаю, що основна затримка в тому, що не працює конституційна комісія Верховної Ради. Вона має виявляти більше активності, з усіх проектів вибирати найкраще, формулювати, домовлятися і, можливо, десь у червні винести на голосування у Верховній Раді свій проект закону про політичну реформу.
Юрій КОСТЕНКО, фракція «Наша Україна»:
— Питання про проведення політичної реформи полягає в бажанні робити те, що задекларував Президент. Ідея «круглого столу» з приводу політичної реформи є корисною. Консультуючись в межах опозиції, ми вийшли на необхідність його проведення за участю в першу чергу Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів. Щодо питань зовнішньополітичного курсу, днями я мав розмову про це із прем’єр-міністром Віктором Януковичем. Пан Янукович, як відомо, здійснив кілька європейських турне, де говорив про бажання України інтегруватися в Європу. З другого боку, Президент Леонід Кучма зробив декілька турне на схід, говорячи про змiцнення наших політичних та економічних зв’язків в межах СНД. Я запитав у прем’єра про те, де ж пріоритет у нашій зовнішньополітичній доктрині. Відповідь була приблизно така: ми європейська держава і в нас пріоритети європейські. Але ми повинні працювати і в рамках СНД. Я згоден з тим, що ми повинні дійсно розвивати відносини з усіма нашими сусідами і особливо з Росією. Але має бути якась послідовна політика. Бо наші західні партнери не відчувають послідовності. Це призводить до того, що ми втрачаємо потенційних інвесторів. Що стосується проблем, піднятих в економічній частині послання, вони дійсно актуальні. Однак всіх їх ми зможемо ефективно вирішити лише тоді, коли уряд та парламентська більшість знатимуть, що вони працюватимуть не півроку чи рік, а хоча б декілька років.
Георгій КРЮЧКОВ, фракція КПУ:
— В стані опозиції щодо піднятих проблем і зокрема політичної реформи є різні думки. Скажімо, я не сприймаю позицію так званого «фаворита» президентських перегонів, який вважає, що треба спочатку президентські вибори провести, а потім реформу. Я розумію, що людина хоче отримати владу і не бачить сенсу її завчасно позбутися. Але не вся опозиція так налаштована. Наша фракція та соціалісти налаштовані на те, щоб дійсно провести реформу і дійсно перетворити Україну на парламентсько-президентську республіку. Буде воля — буде результат. А щодо ідеї референдуму з прямою дією, я вважаю це демагогією.
