Ринат Ахметов сам добряче попрацював, щоб наблизити цей день. Але й протягом усього останнього десятиріччя в країні визрівали процеси, що готували вихід із «сірої смуги» нових впливових людей. Парадокс? Запит часу? Відповіді — попереду.
У четвер Ринат Ахметов, найбагатший житель країни, який віднедавна став політиком, презентував себе столичній публіці. Точніше — обмеженій кількості журналістів, яким вдалося втиснутися в тісний конференц-зал агентства Інтерфакс-Україна. Теле- та фотокамер, представників друкованих ЗМІ цього разу тут було навіть більше, ніж 5 вересня минулого року — під час скандальної прес-конференції, що відбулася після відставки екс-держсекретаря Олександра Зінченка.
Винуватець аншлагу свій бенефіс витримав на «ура». Тримався він упевнено та з гідністю, красномовством не вражав, але жартував завжди доречно. Загалом враження справляв вельми позитивне. «І хотів би причепитися, та не причепишся, ну, буквально немає до чого», — пізніше ділилися між собою журналісти.
«Друзі!» — це звернення, що супроводжується широким помахом рук і має, очевидно, імітувати обійми, схоже, вже стає «фірмовим» для Рината Леонідовича та претендує навіть на витиснення відомого «любі друзі» у виконанні Президента Ющенка.
«Друзі! — звернувся до присутніх Ахметов. — Я прийшов у політику з бізнесу, ви це знаєте. У бізнесі правила прості та прозорі, але в політиці цієї прозорості так часто бракує». З подальшої тиради можна було зрозуміти, що він виступає виключно за прозорість, тому, власне, й визнав за необхідне «відповісти на всі ваші запитання про моє минуле, про моє сьогодення та майбутнє».
У найближчому майбутньому в парламенті Ахметов обіцяє сконцентруватися виключно на законодавчій діяльності та просить дати йому час «пристосуватися». Посади у виконавчій владі його поки що не цікавлять, як і посади загалом. «Я однозначно не працюватиму в уряді. Я працюватиму в парламенті в ролі народного депутата». У якій саме з численних депутатських іпостасей, щоправда, ще не визначився. У відповідь на прохання кореспондента «Дня» підтвердити або спростувати припущення Андрія Клюєва щодо можливого «працевлаштування» Рината Леонідовича як голови бюджетного комітету ВР Ахметов пожартував, що очолить комітет із боротьби з організованою злочинністю. Відсміявшись, однак, додав: «Я переконаний, що правоохоронні органи повинні навчитися поважати бізнес». Ми, мовляв, дуже часто чуємо про «засилля» великих бізнесменів, які щось там розкрадають. «А в мене тоді запитання: хто піднімав вітчизняну економіку, коли західний бізнес ще не ризикував інвестувати в Україну?» — задався Ахметов риторичним питанням. До речі, свій власний бізнес він із «легким серцем» передає в управління «команді професійних менеджерів «Систем Кепітал Менеджмент». Інформацію про начебто продаж ним половини цього бізнесу росіянам, озвучену раніше Давидом Жванією, Ахметов спростував, наголосивши, що активів своїх поки що не розпродує, а нарощує.
На численні запитання про перспективи формування «гранд-коаліції» «Нашої України» та Партії регіонів, Ахметов дедалі більше віджартовувався, але категорично такої можливості не заперечував. «Буває шлюб кохання, а буває шлюб за розрахунком. У нашому випадку кохання немає, але може бути шлюб за розрахунком заради економічного зростання України», — сказав він. «Є договір, а є змова. Договір — це коли визначені чітко цілі, а змова — це коли за мету взятий розподіл посад. Наша мета — це економічний розвиток й об’єднання України, — продовжив Ахметов свою думку та додав: — Ми відкриті для діалогу». «Домовлятися треба про принципи, а посади — це вже другий етап», — зазначив він.
Трохи пізніше, однак, з’ясувалося, що ті самі принципи, на основі яких може відбутися блокування, у ПР і НУ суттєво розрізняються. «Пригадаймо 2005 рік. Помаранчева команда каже, що ми повинні йти до Європи. Я також за це, але боюся, що вони нас не до Європи приведуть, а по світу пустять», — пояснив він. «Вони — за приватизацію, а ми — за повагу до права приватної власності. Вони — за регулювання цін, а ми — за ринкову економіку. Вони — за фальсифікацію кримінальних справ проти опонентів, а ми — за повагу до прав людини. Погляди та принципи повинні бути змінені, і зупинитися слід на наших», — запевнив Ахметов. Щось із опери: «Є дві позиції — моя та неправильна».
Ще не отримавши офіційного статусу народного депутата, Ахметов уже готується стати не лише аскетом, а й сподвижником. Він обіцяє відмовитися буквально від усіх можливих привілеїв: зарплати та квартири, яка призначається депутатам (при цьому заспокоює: «На вокзалі я ночувати не буду, там ви мене не зустрінете»), і навіть від недоторканності, якщо її скасування, звісно, винесуть на голосування. А ось голосувати в парламенті Ринат Леонідович обіцяє особисто, нікому не довіряючи своєї депутатської картки.
«Що стосується кримінального минулого... Знаєте, в 2005-му правоохоронні органи зробили мені такий аудит, що якби було хоч одне запитання, все б одразу стало відоме... Що стосується мого кримінального, як ви кажете, оточення, ви знаєте, в мене абсолютно легальний бізнес із абсолютно прозорою структурою власності, де з ким і як я поговорив, випив чаю, це не означає, що в нас є спільний бізнес або інтереси», — резюмував Ахметов.
На питання, як він заробив перший мільйон, найбагатший чоловік країни розсміявся: «Відчуваю, снаряди вибухають все ближче і ближче! Мені легше сказати, як заробив перший мільярд і також другий». За словами бізнесмена, сталося це ще на початку 90-х, у період, названий ним «неформальною економікою». Тоді Ринат Леонідович із товаришами створили фірму АРС, що займалася коксом і вугіллям. «Стартового капіталу в нас зовсім не було, але була енергія та бажання. Ось саме в ці роки я заробив перший мільйон», — пригадав він.
