У вівторок НБУ знизив не лише свою облікову ставку, а й «робочі» ставки рефінансування (до 15,5—17%), чим позбувся докорів у непослідовності, що лунали на його адресу (зокрема й у нашій газеті). Гадаю, це було зроблене не стільки внаслідок блискавичного аналізу ситуації, скільки у зв’язку з досить різкою критикою прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, що прозвучала в той-таки день з Лохвиці (Полтавська обл.): «У нас зовсім неадекватна ставка з рефінансування НБУ. Зараз ставка з рефінансування заявляється в розмірі 16%, при цьому рефінансування проходить не послідовно, а залежно від того, як диктують чиновники». «Чому українська економіка впала більше за інших у світі? — продовжувала прем’єр. — Тому що в усьому світі 1,5—2%, а в нас 16%. До того ж, дали рефінансування, й 80% цих коштів пішли на валютний ринок». Далі Тимошенко підкреслила, що в разі, якщо президентські вибори «пройдуть нормально», то кредитна політика й політика рефінансування будуть радикально змінені.
Погрози прем’єра, безумовно, поширюються й на кадрову політику. Треба щось робити... І того ж таки дня Нацбанк з тижневою витримкою повідомив про розроблений ним план (ухвалений 6 серпня) додаткових заходів для забезпечення стабільності гривні й банківської системи країни загалом. Відповідно до нього, з вересня запроваджується двовідсоткове обмеження маржі на готівковому валютному ринку між курсом купівлі й продажу валюти. У цьому ж плані НБУ бере зобов’язання «сприяти утриманню індексу споживчих цін 2009 року не більш, як 113% (в розрахунку до грудня попереднього року)». Тим часом, вівторок ознаменувався подальшим падінням національної валюти. Курс гривні за підсумками торгів на міжбанківському валютному ринку у вівторок знизився до 8,13 грн./1дол. проти 8,06 грн./1дол. у понеділок. Пам’ятайте: якщо зірки запалюють, отже, це комусь треба... Чому Нацбанк діяв різноспрямовано — активно наступав на одному фронті й одночасно відступав на іншому? Експерти вважають, що зниження облікової ставки НБУ практично не позначиться на українському банківському ринку. А екс-глава Нацбанку, один з нинішніх претендентів на перше місце в державній ієрархії Сергій Тігіпко навіть упевнений, що Нацбанк, побоюючись інфляції й тиску на курс гривні, «сушить» економіку й збирається продовжувати політику вилучення гривні з обігу з метою знизити попит на іноземну валюту. Чим небезпечна така політика для громадян? Гадаю, найбільша загроза полягає в зростанні заборгованості із зарплат. Президент країни навіть спеціально звернувся до прем’єра (хоча вона, як відомо, його «записок» і не читає) з вимогою терміново вжити заходів для погашення цієї заборгованості. За даними Держкомстату, на які посилається Віктор Ющенко, на 1 липня борг перед працюючими збільшився на 8,7% порівняно з червнем і перевищив 1,6 мільярда гривень.
Чи є логіка в тому, що НБУ намагається оживити економіку, але водночас допускає істотну девальвацію гривні? Відповідаючи на це запитання «Дня», керівник інформаційно-аналітичного центру «FOREX CLUB» Микола Івченко зауважив, що в роботі Нацбанку спостерігаються протилежні тенденції. Він намагається знизити ціну ресурсів для комерційних банків, хоч і розуміє, що на міжбанківському ринку вони все одно незрівнянно нижчі (1—1,5%). Вигоду тут можуть отримати тільки проблемні банки, до яких на міжбанку немає довіри. Як упевнений експерт, зниження ставок НБУ «докорінно на економіку впливати не буде». На його думку, ці дії зараз на руку здебільшого банкам, які рекапіталізують і чия заборгованість у результаті дешевшає. «Це правильний крок, — зазначає експерт, але глобально він економіку України не підніме». Що стосується девальвації гривні, то, пояснює Івченко, вона викликана як великими серпневими й вересневими платежами за кредитами банків і реального сектора економіки, так і зростаючим попитом населення на іноземну валюту (в липні — 2,5 мільярда дол., тоді як у червні — 1,7 мільярда дол.). При цьому обсяги експорту зростають значно меншими темпами. А Нацбанк, хоч і збільшує обсяг чистої інтервенції (на 62%), але все ж таки дуже обережно витрачає свої золотовалютні запаси на підтримку гривні, внаслідок чого долар останнім часом виріс на 30 копійок. Щоб цього не було, йому належало витрачати два мільярди доларів на місяць, а за час, що залишився до кінця року, — 10 мільярдів дол.. Але МВФ говорить: не більш як п’ять мільярдів. «Тож наша валюта знецінюється — це вирішене питання, — стверджує експерт. — До кінця року за долар даватимуть дев’ять або навіть десять гривень. Хоча було б правильно утримати гривню на позначці 8,5 за долар. Але Нацбанк, напевне, взяв курс на дешеву гривню. Чому? Він економить, притримуючи свої ресурси на вересень, жовтень і листопад, коли розпочнеться головна битва з кризовими хвилями».
