Українська економіка починає виходити з шокового стану. Так, після значного падіння ВВП у першому кварталі червневий показник безробіття зменшився, населення почало повертати гроші до банків. Проте поряд із ознаками «одужання» спостерігаються й тривожні сигнали. Зокрема, на фінансовому ринку — знову курсові коливання. Про що свідчать такі симптоми та як діяти в такій ситуації, «День» розпитував колишнього міністра фінансів, а нині директора українського представництва інвестиційного банку «Морган Стенлі» Ігоря МІТЮКОВА.
— Чи не здається вам, що період затишшя на валютному ринку скінчився? У всякому разі про це свідчить зростання дефіциту роздрібного долара.
— Можливо, дефіцит готівкового курсу долара зумовлений наближенням сезону відпусток: кожного року на початку липня відбувається традиційне збільшення попиту на валюту. НБУ за рахунок інтервенцій швидко «заспокоїв» ринок. Стосовно курсової ситуації в Україні загалом, то мене не здивувало незначне підвищення курсу долара до гривні. Опубліковані нещодавні дані про дефіцит платіжного балансу свідчать, що за цим показником українська економіка далека від збалансування.
В умовах світової фінансової кризи відбувається відтік інвестицій та кредитів, які вкладалися в країни, що розвиваються, в тому числі в Україну. Зважаючи на це, нашій країні дуже важливо співпрацювати з такими міжнародними фінансовими організаціями, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк та ЄБРР. Саме вони допомагають країні збалансувати притік та відтік валюти в цілому. Однак для України сьогодні важливим є й те, що в першому та другому кварталах 2009 року не вдалося остаточно збалансувати торговельне сальдо (співвідношення імпорту та експорту). Саме це дає підстави говорити, що за гривню потрібно буде ще поборотися. На мою думку, курс гривні визначатиметься станом торговельного балансу. Якщо надходження від експорту будуть не набагато меншими за імпорт, тоді гривня залишатиметься у межах восьми гривень за долар. Крім того, обсяг золотовалютних резервів Нацбанку досить великий, щоб втримати гривню.
— Тобто ви вважаєте, що першу скрипку в стабільності гривні гратимуть економічні, а не політичні фактори?
— На жаль, в даному випадку важко розділити економічні та політичні фактори. Сьогодні Україна споживає багато енергоресурсів за пільговими цінами у порівнянні з іншими нашими країнами-сусідами. Оптимізація енергоспоживання дає можливість покращити торговельний баланс за рахунок зменшення імпорту енергоресурсів. Але це вимагає адекватнішої реальної тарифної політики. Зрозуміло, що в умовах наближення президентської кампанії всі її учасники не будуть зацікавлені у прийнятті непопулярних рішень. Але якщо не підвищити комунальні тарифи у 2009 році, то дефіцит торговельного балансу буде значно більший. І тоді слід очікувати глибшої девальвації гривні. Так чи інакше доведеться платити.
Закінчення на стор. «Е К О Н О М I К А»
