Питання, яке ставиться на голосування, вже не раз оцінювалося як таке, що може дуже позитивно вплинути як на загальний клімат відносин насамперед між Україною і США, а в якості похідної — між Україною і Заходом в цілому, так і на можливості українських компаній долучитися до процесу відбудови Іраку. Нормальні національні інтереси вимагали б пошуку можливості закріплення в Іраку з його запасами нафти. Які, між тим, привертають увагу транснаціональних компаній, не зацікавлених у нестабільності. Якщо говорити спрощено, то йдеться про можливість повернення України до рівня суб’єкта міжнародної політики. Якщо виходити з точки зору державних інтересів, говорили «Дню» представники різних політичних і експертних кіл з різними політичними симпатіями, а також з точки зору здорового глузду, то рішення про направлення бригади до Іраку має бути ухвалене. Ухваленню рішення сприяє прийняття минулого тижня Радою Безпеки ООН резолюції №1483, яка, серед інших своїх положень, легалізує міжнародний військовий контингент на іракській території. Ухваленню рішення не сприяють відразу кілька моментів. Українське населення не підтримало війну в Іраку, і це вже стало демагогічним гаслом, яке використовують різні політичні сили. Є бажаючі проголосувати проти з огляду на своє несприйняття теперішньої української влади. Проте загалом, як свідчать парламентські джерела з різних фракції, законопроект має шанси набрати близько 250 голосів.
У переданих до парламенту документах зазначається, що український контингент підпорядковується Генштабу ЗС України і діятиме під егідою об’єднаного командування для виконання резолюції Ради Безпеки ООН №1483. Питання статусу військових, їх правового захисту і безпеки вирішуватимуться спільно зi США. Контингент може бути дислоковано або у провінції Васит і Аль-Кадисія, або у провінції Ен-Неджеф. Для направлення українського контингенту і забезпечення його життєдіяльності, як говориться в направлених до ВР документах, необхідне виділення 69,4 млн. грн. Профінансувати транспортні витрати на перевезення військ до Іраку могли б Сполучені Штати, як говорив посол США в Україні Карлос Паскуаль. Єдине: законодавство США не дозволяє виплату зарплат іноземним військовим.
У разі направлення української бригади до польського сектора відповідальності, не відкидається й можливість того, що український офіцер буде заступником поляка — командира багатонаціональної дивізії. Найцікавіше в цій ситуації те, що український контингент є критично важливим для того, щоб Польща могла успішно виконати свою місію — адже Варшава не може сама направити достатню кількість військових до багатонаціональної дивізії (це близько 7 тисяч військових, Польща направляє близько 2 тисяч). Польща не має також достатнього досвіду проведення таких місій. Участь у міжнародних силах в Іраку стає також ключовою можливістю для повернення Україні іміджу принаймні нормального партнера і для того, щоб розмову можна було вести далі. Шанс — річ умовна, його ще потрібно зуміти використати. Але відмова від нього обійдеться дорожче.
Напередоднi голосування в парламентi ситуацiю «Дню» прокоментував міністр закордонних справ Анатолій ЗЛЕНКО :
— Участь українських військових у стабілізаційних силах на території Іраку є одним iз важливих елементів стратегічної співпраці, в яких Україна могла б брати участь. Я сподіваюся, що Верховна Рада належним чином розгляне це питання. Воно не може викликати якихось непорозумінь, оскільки для прийняття рішення існують вагомі правові підстави. А саме резолюція 1483 РБ ООН від 22 травня, де чітко підкреслюється звернення Ради Безпеки до країн-членів ООН взяти участь у стабілізаційних силах і постконфліктній відбудові Іраку. Я думаю, що ці положення надають повних правових підстав для того, щоб ми розглядали ці питання.
ДО РЕЧІ
Голова парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Крючков, відповідаючи на запитання кореспондента «Дня» Наталії ТРОФІМОВОЇ, як буде голосувати він сам — як голова комітету або член фракції комуністів, відповів: «Я буду голосувати, як скаже фракція». Коментуючи хід обговорення вчора на засiданнi комiтету, голова комітету повідомив, що воно «було дуже діловим, з величезною зацікавленістю, з розумінням того, що це питання дуже непросте і треба враховувати всі обставини».
