Борис Єльцин одразу ж у своїй короткій промові попередив присутніх представників 54-х країн світу: «Ви не маєте права критикувати Росію за Чечню». А світовий тероризм російський глава держави порівняв із раковою пухлиною, проти якої негайно треба вжити заходів. У такий спосіб російський президент, напевно, хотів показати себе мало не єдиним борцем із небезпечними формуваннями. Після цього його, однак, розчарував американський глава Білл Клінтон, запевнивши, що Росія має не лише право, але й обов'язок боротися із тероризмом. Проте Кремль обрав не ті методи... Клінтон заявив, що наступ збройних сил РФ у Чечні втягує країну у безперервний цикл насильства, яке може підірвати міць держави, повiдомляє АП. Якщо удари по цивільному населенню продовжуватимуться, екстремізм, з яким намагається боротися Росія, посилиться ще більше, вважає американський президент, закликаючи Москву до політичного діалогу і врегулювання конфлікту.
Єльцина, вочевидь, заява західного політика вразила не дуже. А після зустрічі за зачиненими дверима Борис Миколаєвич навіть поклав на плече Білла руку. Дипломатія як з американського, так і російського боку цього разу виявилась на рівні — показово, нічого не скажеш... Цього не скажеш, правда, про інші дії супердержав. Справжнім ударом в спину для Росії виявилося заплановане на вчорашній день підписання протоколу між Азербайджаном, Грузією і Туреччиною про будівництво нафтопроводу Баку-Джейхан (турецьке місто на Середземному морі). Москва, власне, розглядає цей проект як загрозу вже існуючому її власному нафтопроводу Баку-Новоросійськ. Проте й Москва не лишилась у боргу перед Заходом: Борис Єльцин уже вчора відбув назад до Москви, хоча решта лідерів країни продовжать роботу ще й сьогодні. Попрацювати ж буде над чим, позаяк поки що так і не вдалося підписати Хартію європейської безпеки.