На політичній арені незалежної України діяльність Євгена Марчука завжди була пов'язана з керівними посадами в структурах, які так чи інакше мають відношення до захисту національних інтересів й оборони країни. Євген Кирилович був головою СБУ, очолював уряд, потім працював секретарем РНБО й, нарешті, керував військовим відомством на посаді міністра оборони України.
Сьогодні Євген Кирилович перебуває дещо в стороні від активної політики, хоча... Експерти все частіше звертають увагу на дефіцит людей класу Марчука у великій політиці. Але ми не стали запитувати в Євгена Кириловича про це — не та нагода.
Річ у тім, що минулої неділі, 28 січня, він відсвяткував свій день народження. «День», як і багато наших читачів, від усієї душі вітає вас, Євгене Кириловичу, зі святом!
...Як з'ясувалося, вдома іменинник не сидів: свій день народження він зустрів у швейцарському Давосі, де представники політичної й бізнес-еліти світу зібралися на щорічний економічний форум. До речі, Євген Марчук як прем'єр був першим серед офіційних осіб України, які відвідали форум ще 1996 року.
З цієї нагоди «День» попросив Євгена Кириловича прокоментувати українські підсумки Давоського форуму.
— Наскільки я знаю, ви були в Давосі вперше в 1996 році. За вікном уже 2007-й і знову звучить те саме запитання: куди йде Україна?
— Так, дійсно, це наша українська проблема. Через 11 років світовий бізнес і представники великої політики знову запитують: куди йде Україна? Якщо команді Януковича вдасться відповісти на це вічне запитання, то це, безумовно, буде одним із його найбільших успіхів.
— Як у Давосі сприймали Віктора Януковича? Чи мала місце зацікавленість у діалозі з представниками української делегації?
— Можна сказати, що українського прем'єра в цілому сприймали позитивно і з неприхованим інтересом. На превеликий жаль, світовий бізнес втрачає цікавість до команди Президента Ющенка. Бізнес- еліта не дуже цікавиться фундаментальними речами, на кшталт внутрішньо політичних українських перипетій. Вони шукають людей, з якими можна вирішувати справи, рухати бізнес. З ким можна грати за правилами хоча б протягом п'яти років.
Я не скажу, що на Заході вже з'явились переконання, що з новою командою Януковича можна мати справу. Але принаймні, якщо порівняти з Давосом минулого року, то можна констатувати, що інтерес до команди прем'єра був набагато вищий, ніж в минулому році до української команди.
— Невже їм вдалося зрозуміти who is mister Янукович?
— Вони не поспішають робити висновків. У Давосі переважає неформальне спілкування. Як кажуть, бізнес-тусовки. І спілкувалися не тільки з Януковичем, а з тим же Тарутою, Ахметовим, Пінчуком та іншими.
Я бачив, як під час конференції «Куди йде Україна» виступав Джордж Сорос. Виступ цього фінансового магната можна назвати нейтрально-позитивним. Не було ані захоплення українськими політичними реаліями, ані осуду. А Сорос, до речі, є уособленням того серйозного світового капіталу, який, перш ніж прийти з великими інвестиціями, дуже добре і глибоко вивчає, з ким йому доведеться мати справу. Безумовно, Захід ще не готовий йти в Україну з багатомільярдними інвестиціями, але крок в цьому напрямі команда Януковича вже зробила.
— Тобто в цілому можна сказати, що Янукович справив добре враження? Це був успіх?
— Так, я думаю, що це був успіх. І ось чому: після помаранчевої революції у Януковича в Європі був, м'яко кажучи, не дуже добрий імідж. Але за ці два роки команда Ющенка продемонструвала свою слабкість. А бізнес дивиться, хто сильніший, хто вирішує важливі питання, хто не боїться брати на себе відповідальність. Скоріше це був не успіх, а перше позитивне враження для команди Януковича.
Треба віддати Вікторові Федоровичу належне, йому вдалося зламати той образ, який було створено після помаранчевої революції, після президентських виборів. Хочу зазначити, що він дуже грамотно відповідав на запитання. Одна річ — виступ, який можна підготувати заздалегідь, інша — відповіді. Їх не підготуєш... Він швидко вчиться. Я вже не кажу, що він дуже пристойно опанував українську мову.
Але він ще має довести свої наміри реальними справами. Скажімо, боротьба з корупцією, він дуже багато про це говорив під час свого виступу. І для західних інвесторів це дуже важливо. Якщо йому дійсно це вдасться, тоді це буде реальний успіх.
— Власне, а як ви проводили час в Давосі? З ким вдалося зустрітися?
— Я зустрівся з деяким своїми знайомими — з Олександром Квасневським, Мареком Сівецем, зараз він високий функціонер у Раді Європи, з Вайрою Віке-Фрейбергою, хоча особисто ми не дуже знайомі. Зустрічався з відомими політологами, такими як Олександр Рар. Це німецький політолог.
— І що вони думають про ситуацію в Україні, протистояння по лінії Президент — прем'єр.
— Звичайно, вони про це говорили. Але і без їхніх коментарів зрозуміло, що це дуже шкодить репутації України. Те що відбувається з міністром закордонних справ, тепер з міністром транспорту — це все свідчить про розбалансованість влади. Ми, звичайно, пояснювали, що це все побічні явища трансформації влади, переходу від президентської до парламентсько-президентської форми правління. Але наші виправдання мало кого цікавлять, їх цікавить реальний стан справ.
Головні візитери Давосу з їхніми багатомільярдними інвестиціями до нас не прийдуть, доки в Україні буде таке непорозуміння з повноваженнями. Тому і урядовій команді, і президентській варто врешті взятися за голову і подивитися на себе з боку — очима даоських гравців.
