Учора секретар Ради національної безпеки і оборони України Євген Марчук святкував свій День народження. «День» не міг не скористатися нагодою привітати іменинника і поставити йому декілька актуальних запитань:
— Було багато версій з приводу того, в якому окрузі ви будете балотуватися в народні депутати, зокрема багатьох у Павлограді «поставила на вуха» інформація про можливість балотуватися у цьому місті. Але, наскільки нам відомо, ви вирішили не брати участі у виборах. Чому?
— Мій округ — Україна. В мене дуже багато задумів і завдань, які не можна вирішити ні під час парламентських виборів, ні в парламенті, — тільки на моїй сьогоднішній посаді, звичайно, завдяки пiдтримцi Президента.
— Багато людей йде на вибори, щоб отримати, так би мовити, «страховий поліс» — депутатську недоторканність. Чи немає у вас передчуття, що наявність такої великої кількості депутатів з проблемами може зробити надто проблемним і майбутній парламент?
— Прийнявши пропозицію працювати секретарем РНБОУ, я одразу зняв із себе депутатські повноваження і, відповідно, всі імунітети. Я вважаю, що героїчним вчинком наступного парламенту буде скасування депутатської недоторканності в широкому сенсі із зменшенням її до європейського розуміння — тобто недоторканності в стінах парламенту. Безумовно, є велика частина кандидатів у депутати, яка йде у Верховну Раду лише заради здобуття імунітету. На жаль, це реалії нашої дійсності.
— Днями Президент України призначив вас головою Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки при РНБО. Що це за структура, і якими будуть ваші перші кроки в новій якості?
— У 1998 році парламент прийняв закон про державну програму інформатизації України. Під цей закон окремим рядком у бюджеті були виділені досить значні кошти. Але попередній уряд повністю завалив цю програму. Потім у вересні минулого року парламент вніс поправку до цього закону і призначив РНБО головним органом, який мусить забезпечувати координацію і контроль за виконанням цієї програми. Власне, так я і став головою Міжвідомчої комісії, головна мета якої — реалізація державної програми інформатизації. Це дуже широкий комплекс проблем — від інформатизації всіх урядових структур до таких специфічних проблем як підготовка і «пробивання» в парламенті законів про електронний підпис, електронний документообіг. Простіше кажучи, ця комісія повинна прискорити інтеграцію України у світове інформаційне суспільство.
Перші кроки комісія вже почала робити. Свого часу відбулося дуже резонансне засідання РНБОУ з проблем інформаційної безпеки. Зараз прийнято рішення РНБО і указ Президента, який передбачає пошук нових технологій, міжнародних можливостей для більш стрімкої інтеграції України у світове співтовариство, забезпечуючи при цьому захист національної ідентифікації від жорстких глобальних процесів у сфері інформатизації. Тобто ми повинні, інтегруючись у світове співтовариство, забезпечувати свою національну самоідентифікацію. Це дуже непросте завдання.
— У вас завжди вистачало опонентів. Але друзів, безумовно, теж багато. Які найважливіші слова ви вже почули або хочете почути у свій День народження?
— Я почув сьогодні багато добрих слів — від друзів, від знайомих, від мого безпосереднього керівника — Президента України. Було багато чисто людських побажань — від здоров’я до оптимізму, від логіки в найближчому оточенні до побажання завжди досягати того, що намічено. Але мені найбільше запам’яталися слова, з якими обговорювалася моя кандидатура в Одеській області в двох округах (Біляївка, Рені), аргументи, якими представники цих регіонів намагалися переконати мене балотуватися за цими округами в депутати — вони сказали, що у них є спрага на ділових людей, яких можна спрогнозувати і на яких завжди можна покластися. Щиро вдячний їм за таку довiру.
«День» приєднується до усіх побажань Євгену Кириловичу і також щиро бажає йому наснаги і мужності на державній службі, щастя і здоров’я.
