Інтерв’ю під такою назвою з’явилося на сайті www.intermedia.org.ua за тиждень до вчорашніх подій. У ньому, зокрема, Євген МАРЧУК сказав: «Виходимо з того, що Росія дуже активно всіма способами протидіє розширенню НАТО взагалі. Використовує дуже багато всіляких можливостей, які мають місце всередині НАТО. Я маю на увазі деякі протиріччя. Але на тлі цього Росія досить активно співпрацює, розвиває відносини з НАТО. Причому доходить до таких рівнів інтенсивності, що наближаються до членства.
До речі, російське представництво в НАТО за кількістю кваліфікованих військових і цивільних в декілька разів перевищує кількість українського представництва в НАТО. У декілька разів! Тобто, працюючи з НАТО практично на рівні членства, постійно заявляючи про те, що Росія ніколи не збирається бути членом НАТО, де-факто Росія дуже активно співпрацює з Альянсом. Тут можна пригадати позицію Німеччини й Франції щодо надання Україні ПДЧ на Бухарестському саміті...
— То Росія все ж таки доклала до цього руку?
— Певною мірою так. Не повністю, звісно. Це не головна причина, чому Німеччина, Франція та іще декілька країн з таким великим скепсисом поставилися до ПДЧ для України. Тут іще такий момент. Зараз до влади в Італії прийшов Берлусконі. Він — добрий друг Володимира Володимировича. Путін, буквально в останні дні свого президентства, зустрічався з Берлусконі, коли той знову став прем’єр-міністром. Тому, я думаю, що... Побачимо, звісно. Але думаю, що й з боку Італії можуть з’явитися теж деякі хвилі щодо надання Україні ПДЧ уже в грудні.
— Ви маєте на увазі НЕнадання...
— Авжеж. Це, звісно, гіпотеза. Але гіпотеза, в якій є внутрішня логічна конструкція. Побачимо. Але Росія активно цьому протидіятиме. Безсумнівно. І вони цього не приховують. Виходячи з того, що Росія — дуже досвідчена країна, з глобальними інтересами й можливостями глобальної гри у великій політиці, я думаю, вона ще не реалізувала всіх своїх можливостей, як завадити Україні отримати ПДЧ.
— Чи таке ще буде?..
— Гадаю, що так. Росіяни добре розуміють: ПДЧ — це вже серйозно. Це ще не членство. Членство може взагалі не відбутися. Без референдуму в нас не обійдешся. А референдум може бути проблематичним. А може бути й негативним за своїми результатами. Але, думаю, Росія шукатиме різних можливостей для того, щоб протидіяти. І, вважаю, певною мірою вона може використати й нинішнє протистояння між Президентом Ющенком і прем’єром Тимошенко. Безумовно, використання цієї ситуації не матиме якихось видимих прикмет. Але використати її Росія може цілком».
