У Донецьку в Парку кованих фігур 20 вересня відбулося відкриття Алеї Майстрів, присвяченої Євро-2012 в Україні та Польщі. Але один із експонатів вже не пізнати. Футбольний м’яч із двома прапорами, польським і українським, покрився написами на кшталт «Тут був Вася», «Марина з Димитрова», «Аня плюс Петя дорівнює...» і тому подібними.
Алею Майстрів було відкрито в рамках ХII Міжнародного фестивалю ковальської майстерності «Парк кованих фігур-2010», який проводиться в Донецьку. Вона складається з 12 композицій із металу на футбольну тематику майстрів із різних країн. Ця Алея мала стати однією з візитівок Донецька під час Євро-2012. Яке ще місто може похвалитися цілим парком кованих фігур, та ще й таких? Як повідомляє 62.ua, Донецький міський голова Олександр Лук’янченко, заявив: «Для нас велика честь приймати ковалів з 4 країн і 17 міст України. Цього року ковалі підготували для мешканців і гостей міста алею майстрів, присвячену проведенню в Донецьку Євро-2012. У Парку встановлено 12 кращих робіт ковалів близького і далекого зарубіжжя. Я вдячний усім, хто вклав душу в ці твори й упевнений, що нова Алея пропагуватиме Донецьк, як місто вугілля, металу та гарячих сердець», — і поставив автограф на м’ячі, який символізує Євро-2012. Тепер на м’ячі автографа міського голови не знайти, та й м’яча не впізнати. Послання міста Європі виявилося обписане посланнями для Марій, Наталь та інших. Ну й не забули про те, що «Шахтар» — чемпіон.
Звичайно, говорити про певну тенденцію, та й про масовий характер таких написів не можна. Скоріше за все, ці написи зроблено абсолютно недалекими людьми, які в кожному регіоні залишають пам’ять про себе таким чином. Але ж не минуло навіть і двох місяців з дня заснування Алеї. Примітно, що промо-ролик «Запали Україну», присвячений відкриттю футбольного чемпіонату, починається саме з Донецька, зі стадіону «Донбас-Арена».
Можна бути готовими до Євро-2012, виконавши всі вимоги УЄФА, побудувавши нові готелі, стадіони, привести в порядок зовнішній вигляд міста. Але чи можна бути готовим до такої події психологічно?
Олена ТАРАНЕНКО, кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики Донецького національного університету, фахівець з міфологізації Донецька:
— Дослідження, якими я займаюся, показують, що символи Донецька, які збереглися ще з радянських часів, поступово відходять у минуле. На зміну їм висуваються нові, цікавіші, тобто європейські знахідки, наприклад, звичай вішати замки з іменами закоханих на мости. Саме таку картинку в образі міста побачив, як основну, німецький часопис «Схід», який улітку присвятив окреме число Україні.
На жаль, ці нові символи страждають від застарілих уявлень про те, що людина має зафіксувати себе на тому, що репрезентує його місто. Я не думаю, що це є донецькою рисою чи його специфічною характеристикою. Таких людей можна зустріти скрізь. Але сьогодні настільки добре й масовано йде формування нового позитивного європейського образу міста, який дозволить пишатися собою, що з часом усе старе й погане відійде в небуття. Але це, звичайно ж, питання часу!
— Це нагадує той момент, коли наші солдати, дійшовши до Берліна, почали розписувати стіни й забирати шматочки собі, як пам’ять.
— Це інше. Тоді були сильні емоції звитяги, могутності, приниження ворога. Мені б дуже хотілося, щоб таких паралелей не виникало, оскільки ми будуємо своє місто разом і ворогів у нас не повинно бути. Мають бути інші емоції, колективні: гордість за своє місто та країну. Не повинно виникати бажання позначити себе за рахунок свого міста.
— А чи дійде усвідомлення того, що Донецьк — європейське місто, до людей до початку Чемпіонату?
— До тих людей, у яких закладено відчуття гідності та гордості — безсумнівно! А про тих людей, які хочуть довести комусь щось через такі написи, дуже складно говорити. Вихід полягає в тому, аби знімати спільний негативний настрій за допомогою продукування позитивних міфів і символів, а їх ми знаємо чимало: «Місто мільйона троянд», «Місто трудової слави», «Місто найгарніших дівчат», «Місто без околиць». Сподіваюся, спортивна слава цього міста додасть штрих до його європейського портрета.
