Комісія зазначила, що позики на добудову цих реакторів є лише частиною тих зусиль, якими Брюссель намагається покращити ядерну безпеку в Східній Європі та країнах колишнього Радянського Союзу. Плани Єврокомісії, між тим, спричинили до неоднозначної реакції серед урядів країн-членів Європейського Союзу, що Київ міг спостерігати неодноразово і досі... Німеччина, Швеція та Австрія, які намагаються скорочувати виробництво атомної енергії, висловили стурбованість з приводу «реакторного» проекту Єврокомісії, який коштуватиме Євроспільноті близько $1,5 млрд. Сама Комісія поки що робить спроби настановити ці країни на вірний шлях і нагадує їм 1995 рік, коли країни «сімки» та тодішня Європейська Спільнота взяли на себе зобов’язання підтримати фінансово добудову в Україні двох нових реакторів. На зустрічі в Оттаві, де в грудні 1995-го було підписано відповідний меморандум, йшлося про допомогу не грантову, а позикову. Тобто рано чи пізно Україна ці гроші змушена буде віддати. Було й вивчено спеціально створеною комісією доцільність добудови нових атомних реакторів чи пошук альтернативних джерел енергії: вирішили, що найвигідніше все-таки спорудження атомних реакторів. Україна виконує свої зобов’язання: 15 грудня останній реактор ЧАЕС має припинити роботу. За словами представників українського керівництва, більша частина робіт з добудови нових реакторів уже виконана. Необхідна лише невелика допомога, яку й обіцяли «сімка» та ЄС — які виконувати власні зобов’язання зовсім не поспішають.
Європейська Комісія поки що лишається без підтримки частини національних урядів ЄС, не сказав свого слова поки і Європейський Банк із реконструкції та розвитку, а саме від нього Київ має отримувати кошти як на закриття ЧАЕС (гранти), так і на добудову реакторів (у вигляді комерційних кредитів).
