Смішні оці наші співвітчизники, знахабніли до краю, таку свідомість виявляють, наче вони не слухняні вівці, а які-небудь громадяни Європейського Союзу чи Сполучених Штатів. Он у місті Овруч пенсіонерка Віра Корнійчук, як розповідає сайт Української Гельсінської спілки з прав людини, іще в 2001 році звернулася до військового суду Житомирського гарнізону з позовом проти військової частини, в якій вона служила. Вимагала виплатити компенсацію за обмундирування, якого їй не видавали протягом кількох років. Сума компенсації становила 1846 гривень. Суд зобов’язав військову частину виплатити гроші.
Ну, виграла ти суд, сиди і радій собі в тряпочку. Ти що, життя не знаєш? Ти досі не чула, що рішення судів тільки для можновладців всяких олігархів-депутатів і міністрів виконуються? А тобі — зась! А їй, нахабній, виявляється, не зась. Вона до самого Європейського суду з прав людини подала скаргу. Європейський суд зобов’язав Українську державу виконати рішення Житомирського гарнізонного суду від 2001 року. При цьому суд розпорядився нарахувати відсотки на суму позову згідно зі ставками Європейського центрального банку плюс 3% річних — з того моменту, коли у справі Корнійчук було ухвалено рішення, тобто з вересня 2001 року.
Тепер ви думаєте, що пенсіонерка може зітхнути спокійно? Ви думаєте, що держава Україна, безсумнівно, виконує рішення європейського суду? Так було до недавнього часу. А тепер нам набридло. Ну скільки ж ото можна терпіти, що якісь там буквоїди зі Страсбурга нам вказівки дають? Вони ж там у своїх чистеньких Європах нашого важкого життя не знають. Днями Верховний Суд України показав характер. Нам зі Страсбурга прислали рішення Європейського суду з прав людини, який визнав, що мешканець міста Макіївка Станіслав Луценко, якого 2003-го року засудили за вбивство, не отримав право на справедливий судовий розгляд, як передбачено пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Якщо говорити конкретніше, то його засудили, як це регулярно трапляється, на основі вибитих з нього власних свідчень, від яких він потім відмовився. Стаття 10 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що судовий розгляд мусить бути відкритий заново, якщо Європейський суд визначить порушення Конвенції. Але Верховний Суд України проігнорував рішення Європейського суду з прав людини і, власне, українське законодавство. І це вже другий такий випадок. Ще раніше аналогічне рішення було ухвалене у справі Олександра Яременка.
Так що, шановна пенсіонерко Віра Корнійчук, рано вам радіти. Може, доведеться ще обійтися без компенсації за відсутність військової форми. Раніше Україна рішення тільки власних судів не виконувала, а тепер і європейські ігнорувати почала. Ще б пак! Нам Європа не указ!
