Статус країни з ринковою економікою ми вже отримали, тепер наступні пункти призначення — СОТ і ЄС, куди нас без європравил не пустять. Наші чиновники вирішили звернутися по допомогу та за порадою до Європи: навчіть нас, як правильно повинні працювати держслужби в ринковій країні.
Проект, який запропонувала Україні Європейська комісія, називається твіннінг — головний інституційний інструмент європейської політики сусідства. Під цим розумним словом криється всього-на-всього обмін знаннями та досвідом європейських чиновників із нашими.
Як заявив під час відкриття семінару з твіннінгу голова Єврокомісії в Україні Ієн Боуг, реформи, проголошені Президентом Віктором Ющенком, європейці схвалюють. За його словами, це вигідно не тільки Україні, а й Європі, яка хоче мати поряд сильного сусіда. Утім, ця потреба більше схожа на бажання мати хороший бар’єр, що відділяє від Росії та Сходу. Можливо, саме це, а не реформи Ющенка, примусило європейців прагнути до того, щоб наша бюрократія була схожа на їхню бюрократію, а не на бюрократію країн колишнього Союзу. Недаремно ж Україна першою з країн СНД удостоїлася твіннінгу на своїх просторах. Раніше ж його використовували тільки в країнах, які в 2004 році приєдналися до ЄС.
Однак про такі мотиви ніхто не заговорює. Як заявив заступник міністра закордонних справ Антон Бутейко, ця програма підтверджує позитивну реакцію Європи на зміни в Україні та спростовує сумніви, що «Європа нас не чекає». «Це зрештою приведе нас до вступу до Євросоюзу». Його слова підтверджує заступник іншого міністра — мінекономівець Анатолій Максюта: «Раніше ми, як учні, дивилися на фахівців із Європи, котрі вчили нас, що таке ринок, — зазначив Максюта, — тепер ми вже працюватимемо на рівні порад і консультацій».
Безумовно, країна вже виросла зі звичного ручного управління та чекає обіцяних прозорих правил, які, якщо їх не дали чиновники, можуть дати проекти. Реалізовуватиме їх в Україні начальник головного управління державної служби України Тимофій Мотренко, який розповів «Дню», що всі проекти стосуються роботи відомств, що мають проблемні питання та бажання удосконалити свою структуру. Зокрема, це Мінфін, який турбується про бюджетний процес, Мінекономіки, Мінтранс, якi дбають про логістику та безпеку перевезень. Поки що готових лише чотири, що стосуються НКРЕ, Антимонопольного комітету, цивільної авіації та держстандартів, але вже через п’ять-шість років Мотренко сподівається на добру сотню. Виділено поки що 22 мільйони євро для реалізації проекту, але розраховують і на більші суми. Як пояснив «Дню» механізм реалізації проектів керівник відділу твіннінгу, бюро співпраці EuropeAid Марко Мацоккі-Алеманні, «українське відомство, яке бажає модернізувати свою організацію, готує пропозицію, яку розглядає Мотренко. Потім цей проект готують фахівці нашої організації та розсилають по різних країнах ЄС, і кожна країна може висловити бажання займатися таким реформуванням, якщо там існує еквівалент цьому відомству. Усі їхні проекти присилатимуть в Україну, де вже можна буде обрати відповідний проект і розпочати його реалізацію». Крім того, наші чиновники зможуть поїздити Європою, повчитися добру та розуму.
За словами Мотренка, «проекти укладають безпосередньо відомства». А отже, бюрократична вертикаль має значно менше шансів перекрутити їх дорогою до реалізатора. Крім того, за його словами, «за кожен проект відповідають обидва боки», а європейська комісія виділятиме гроші на наступні проекти тільки після часткової реалізації попередніх. Здається, це буде непросто, оскільки, за словами Мацоккі- Алеманні, проект у середньому виконуватиметься один-два роки. А щоб відповідальність була ще повнішою, комерційних структур до реалізації проектів не допускатимуть — реформуватимуть чиновників лише чиновники.
Тож, якщо все буде добре, через кілька років наша бюрократія стане близнюком євросоюзівської. Головне, щоб разом із нею таким же близнюком став рівень життя.
