За даними Мінагропромполітики, на сьогодні забезпеченість сільгоспвиробників пальним не перевищує 10%, що приблизно на третину нижче за рівень минулого, аж ніяк не благополучного, року. Агронафтова криза викликана кількома чинниками. Величезний потенційний попит, що диктується термінами весняних польових робіт, не підкріплений фінансовими ресурсами й, як наслідок, ринок не оцінюється трейдерами як досить перспективний.
Крім того, як повідомив «Дню» керівник НТЦ «Психея», видавець газети «Нефтепродукты» Сергій Сапєгін, збільшення російського вивізного мита на нафту й нафтопродукти ляже додатковим навантаженням на й без того млявий український ринок і зіграє на підвищення цін. С. Сапєгін зазначив, що великих поставок нафтопродуктів, які зазвичай проводяться напередодні посівної, цього року немає. «Трейдери не хочуть ризикувати, чекають, яким буде законодавство», — сказав С. Сапєгін. Пільги, нещодавно обіцяні їм урядом, за його словами, все ще залишаються обіцянками, «весна йде, а пального немає: на селі дуже напружена ситуація».
Нафтопродуктами Україну, по ідеї, повинні забезпечувати вітчизняні нафтопереробні підприємства. Але чи вистоять вони в умовах, коли з привізної продукції знімаються всі бюджетні платежі? На думку С. Сапєгіна, зараз мова йде не про заводи, які все одно не отримують нафти, а про те, щоб врятувати сільське господарство. З третьої декади лютого на ринку нафтопродуктів різко скоротилася кількість пропозицій і різко зросла ціна. Зростання цін, зумовлене динамікою світових цін і обмежувальними діями Росії, продовжується на всі види пального, й у оптовому, й у роздрібному продажу, сказав С. Сапєгін.
Про небезпечне скорочення завезення імпортних нафтопродуктів сигналізують і офіційні джерела. Начальник державної та митної служби Юрій Соловков повідомив у понеділок на нараді в уряді, що за останні чотири дні лютого завезення бензину скоротилося майже в 15 разів порівняно з двома попередніми декадами того ж місяця.
Про можливе зростання цін на нафтопродукти попереджають і вітчизняні виробники. Вони вказують, що після закінчення дії меморандуму, в якому уряд України обіцяв нафтотрейдерам пільги з мита й акцизів (у парламенті днями має бути розглянуто відповідний закон), основне навантаження ляже саме на НПЗ. За цього їх рентабельність через підвищення російського мита істотно знизиться, що в перерахунку на ціни продукції означає їх зростання щонайменше на 30%. Звідси недалеко й до нової нафтової кризи, що може позначитися, вважають виробники, й на позиціях гривні.
В цих умовах уряд закликають бути більш далекоглядним. Адже ще більших енергетичних ресурсів вимагатиме збір урожаю. А саме в другому кварталі можливий деякий ренесанс українських НПЗ. Як повідомляє з Луганська кореспондент «Дня» Алла АНТИПОВА, готується поміняти господаря багатостраждальний нафтовий гігант «ЛіНОС». Стратегічним партнером обрано Тюменську нафтову компанію, що зобов’язується вже з другого кварталу гарантовано постачати для переробки 4,5 млн. тонн нафти на рік і бере на свої плечі всі борги. Чи перешкодить російське вивізне мито й цьому контракту, поки невідомо. Тим часом, коментуючи збільшення Росією вивізного мита, віце-прем’єр України Юлія Тимошенко сказала (Інтерфакс-Україна), що якщо Росія вважає, що український ринок нафти їй не потрібен, то вона створюватиме такі умови, що економічно унеможливлять співробітництво двох країн у галузі постачання нафти. Звідси не складно зробити висновок, що уряд не спроможний знайти аргументи, за допомогою яких можна було б перешкодити протекціоністській позиції сусіда. Проте варіанти розв’язання в цієї проблеми все ж є.
В числі небагатьох працюючих нафтопереробних підприємств — Херсонський НПЗ. Його директор Степан Солонін повідомив «Дню», що казахстанська нафта, завдяки домовленості двох президентів, дозволяє працювати ритмічно. Однак на заводі висловлюють стурбованість протекціоністським режимом для нафтотрейдерів, що може призвести до зупинки підприємства. Посівна вимагає жертв? Серед них називають багаторазове зниження ціни заводу в разі його простою й ставлять питання про те, чи не на це спрямовані пільги для нафтотрейдерів? На заводі вважають, що його, як і «ЛіНОС», слід передати у власність тим, хто забезпечує інвестиції. Як повідомили «Дню» в прес-службі компанії «Група Альянс», що координує тристоронній україно-казахсько-російський проект, голова спостережної ради ВАТ «Херсоннафтопереробка» Зія Бажаєв упевнений, що в разі успіху цього проекту Україна отримає ефективний механізм для локалізації та запобігання передкризовим і кризовим ситуаціям.
Проте й це рішення здатне лише частково вирішити проблеми України, яка гостро потребує диверсифікації джерел на енергопостачання. А поки нам залишається тільки гадати: скільки зерна недобере країна кращих у світі чорноземів цього року?
