Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Індекс надій: рух униз

3 серпня, 2006 - 00:00

Учорашній день країна провела в тривожному очікуванні, спровокованому діями або, точніше, бездіяльністю влади, а також породженими цією ситуацією чутками та інсинуаціями. Власне, такий суспільний настрій тримається в країні вже не перший тиждень. І зрозуміло, що невпевненість стає також і чинником сімейних стосунків, який визначає споживчі настрої населення країни.

У травні-червні вони істотно погіршилися, «обрадував» нас Міжнародний центр перспективних досліджень. Як показало проведене ним чергове вибіркове опитування домашніх господарств країни (1000 чоловік у віці від 15 до 59 років), індекс споживчих настроїв (ІСН) в Україні зараз найнижчий за останні п'ять років. У червні він становив 84,9. Це на 12,2 пункту нижче за індекс, зафіксований під час попереднього опитування, проведеного в квітні. Дослідники зазначають, що значення ІСН нижче за 100 вказує на переважання негативних споживчих настроїв.

Настрої погіршилися переважно внаслідок погіршення економічних очікувань громадян: їхній індекс у порівнянні з квітнем утратив 16,2 пункту й опустився до 80, що є найнижчим показником з 2000 року. Крім того, у висновках дослідження вказується, що більше за все песимістичні очікування поширюються відносно короткострокових перспектив розвитку економіки. «Таке погіршення економічних очікувань громадян усупереч прискоренню економічного зростання у другому кварталі 2006 року, очевидно, викликане поглибленням тривалої політичної кризи», — стверджують експерти.

Проте в бізнес-середовищі, яке з подивом поглядає на всю цю влаштовану владою метушню, настрій також не з кращих. І якщо звичайні громадяни, привчені минулим життям у таких випадках розкуповувати сіль і сірники, а новою — переводити гривню в долар, то бізнес, з ослабленням влади та якимись колізіями всередині неї, насамперед починає економити на податках. За свідченням міністра фінансів Віктора Пинзеника, відставання по податку на прибуток становило в першому півріччі 1,8 мільярда гривень. Не даремно роздосадуваний цим явищем прем'єр-міністр Юрій Єхануров доручив створити спеціальну робочу групу, яка розслідує причини зниження темпів сплати податків окремими великими фінансово-промисловими групами. Як пояснив прем'єр, вони «зробили такий вдих і не хочуть видихати, чекають на кращі часи, коли можна буде не платити податків». Єхануров навіть пригрозив, що представники податкової інспекції «допоможуть розібратися в правильних звітах і розрахунках із бюджетом». «Усі ці великі структури, які зараз зменшили темпи, порівняно з минулим роком, надходжень коштів до бюджету, особливо з прибутку, звітуватимуть там, де треба. Правоохоронним органам треба буде дуже серйозно з ними попрацювати», — доручив глава українського уряду.

Але чи варто прем'єру втрачати самовладання й напускати на бізнес податківців? Можливо, уряду, згідно з порадою героя однієї відомої байки, варто було, якщо говорити сучасною економічною мовою, проаналізувати власні дії. Для цього хороший довідковий матеріал можна було б знайти на сайті Нацбанку, де розміщений монетарний огляд департаменту монетарної політики за другий квартал. У ньому, зокрема, вказується, що відбулося «погіршення фінансових результатів підприємств — у січні-травні сума отриманих прибутків підприємств була на 6,7% менша, а об'єм отриманих збитків у 1,6 разу більшим порівняно з аналогічним періодом минулого року». У документі також зазначається, що продовжує збільшуватися частка перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет — співвідношення прибутків зведеного бюджету до ВВП у січні-червні 2006 р. становило 35%, що є найбільшим показником за останні дев'ять років. «Усе це вказане формує ризики макроекономічного розбалансування й зростання бюджетного дефіциту, який може позначитися на окремих сегментах грошово-кредитного ринку», — зазначається в огляді.

Можна передбачити, що настрій розчарування, властивий вітчизняному бізнесу, мабуть, потроху розповсюджується й на інвесторів. Як зазначається в тому ж таки монетарному огляді, знижується також інтерес нерезидентів до придбання державних цінних паперів України. Їхній об'єм «у власності нерезидентів протягом січня-червня 2006 р. зменшився на 2,3 млрд. грн.». Хоча минулого року на цю ж дату таких паперів у них стало більше на 4,7 мільярда гривень. І все це незважаючи на те, що наш Мінфін своєчасно й у повному обсязі проводив погашення й платив чималий прибуток по ОВДП. Словом, корабель ще на плаву й, здавалося б, набирає хід, але, схоже, команда розчарувалася в капітанові й потроху збирає речі. Але, думається, остаточно втрачати оптимізм не можна. Куди подінешся, якщо всі ми в одному човні? Головне — не дати його розгойдати.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: