ЧОМУ НЕ ЇДУТЬ?
Ця статистична картина дає підстави для оптимізму — можливо, в цьому році кількість курортників досягне 5,5 мільйона чоловік, однак порівняно з потенційними можливостями Криму і з потребами суспільства на перспективу, вона настільки незначна, що радіти практично нічому. Займаючи 4,5 відсотка площі України, Крим вміщає третину здравниць і десяту частину готельного фонду країни, 80 відсотків місткості здравниць її чорноморського узбережжя. Система оздоровлення і туризму в Криму, що склалася ще в першій половині минулого століття, гіпотетично могла б прийняти на рік приблизно до 10 мільйонів приїжджих. Потенційна місткість курортного ринку півострова становить 4,5-5 мільярдів доларів. Але вийти на ці параметри Крим сьогодні вже не може.
І не тільки тому, що життєвий рівень у країні ще недостатньо високий, а головним чином через проблеми, що виникли в самому Криму. За нинішньої структури курортно-рекреаційного комплексу він працює на повну силу практично два місяці на рік — липень і серпень, намагаючись за цей час накопичити ресурси на весь рік. Звідси надзвичайно високі ціни, які не відповідають рівню послуг, переповнення одних регіонів і неосвоєність інших, безглузда експлуатація власності та природних ресурсів, хронічна неможливість інвестувати в галузь серйозні гроші.
Світові процеси в курортно-туристичній галузі зовсім інші. Це напрям економіки, який найбільш бурхливо розвивається, в якому все спрямовано на максимальне задоволення потреб клієнтів. Сьогодні витрати світової економіки на розвиток курортів складають близько 12 відсотків її обігу. В галузі міститься приблизно 10 відсотків всіх робочих місць світу. За оцінками Всесвітньої туристичної організації, витрати на відпочинок і відновлення працездатності людей у світі зростає, середньостатистичний житель Європи витрачає на це не менше 10 відсотків прибутку. Причому до 2010 року цей показник досягне 20 відсотків і рекреація, як передбачають фахівці, стане головною «індустрією» у світі. А що ж Крим?
ПРИМАНКИ ДЛЯ ТУРИСТІВ
Не можна сказати, що на кримських курортах в останні роки немає цікавих новинок. Мабуть, курортом, який найбільш динамічно розвивається, зараз є Євпаторія. В євпаторійське узбережжя останнім часом вкладено майже 1 мільйон доларів. Не дивно, що здравниці Євпаторії заповнилися одними з перших. За розрахунками генерального директора ТОВ «Таурус», одного з власників нового розважального комплексу «Сонечко», створеного під Євпаторією, Павла Шумячера, протягом літа в ньому має побувати не менше 100 тисяч чоловік. У підготовку до сезону тут вкладено понад 5 мільйонів гривень. Комплекс відпочинку «Сонечко» розкинувся на площі 4,5 гектара. Тут є 450 метрів пляжу з лежаками, душами з прісною водою, пунктами прокату водного та спортивного інвентарю, водні атракціони, дайвiнг-центр, спортмайданчики, дитячий майданчик, автостоянка, бари та кафе, а також найбільший в Україні відкритий танцмайданчик місткістю 3 тисячі чоловік. Хоча два роки тому тут було тільки пиво в бочках і кабінки для переодягання. Вхід у комплекс для тих, хто хоче просто покупатися і позагоряти, коштує всього 2 гривні...
У Євпаторії, крім традиційних форм відпочинку і методів лікування, успішно застосовуються не зовсім звичні. Скажiмо, дельфінотерапія. Щорічно євпаторійські дельфіни надають допомогу 120 малюкам і підліткам, що страждають на нервово-психічні хвороби. Тепер у реабілітаційному центрі з лікування дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи, який працює на базі дитячого клінічного санаторію «Чайка» в Євпаторії, вельми ефективно використовуються для лікування коні. Цей метод називається «іпотерапія». Головлікар санаторію «Чайка» Олександр Киселенко повідомив журналістам, що хворих із важкими ураженнями центральної нервової системи садовлять на коня без сідла, хворий випрямляється, стає більш життєрадісним. За 2 роки подібне лікування отримали понад 1000 хворих.
На озері Донузлав одна з дніпропетровських фірм зараз проектує два аквапарки — літній і зимовий. Є новинки в Алушті. Тут працює найбільша кількість приватних міні-готелів — понад 25. Виявляється, що «маневрувати» в умовах ринку таким невеликим об’єктам набагато легше, ніж, скажiмо, підприємствами готельного господарства колективної чи комунальної форми власності, яких у місті всього п’ять.
Можна ще відзначити успішну роботу декількох комплексів для автотуристів, уряд також встановив більш дієвий контроль за утриманням курортних доріг, санітарно-епідеміологічним станом курортів, майже зведено до нуля інфекційні захворювання. Але в іншому Крим залишився таким, як і раніше. Південний берег дорогий і переповнений, схід — від Феодосії до Керчі, і захід — вище від Євпаторії і Тарханкут, а також все Азовське узбережжя — все ще не освоєні, тут курортна цілина, якою задовольняються тільки автомобілісти-гурмани та зовсім «дикі» туристи з величезними рюкзаками. Адже ці регіони могли б з успіхом прийняти ще стільки ж туристів, скільки Південний берег від Феодосії до Севастополя і від нього до Євпаторії. Більше того — Керченський півострів має багато цілющих грязьових озер, які зараз практично не використовуються для лікування курортників. А грязі тільки одного з багатьох, наприклад, Чокракського озера, які містять навіть срібло, могли б вилікувати багато хворих…
З іншого боку, вимагає вдосконалення передусім Південний берег, вважає міністр курортів і туризму Олександр Таряник. Він виступає за термінову модернізацію Ялтинського морського порту, створення по всьому узбережжю портів для приватних туристичних яхт. «Зараз у світі будується понад 40 суден завдовжки 300 і більше метрів. Їхні пасажири не захочуть стояти на рейді, щоб їх човнами перевозили. Вони хочуть швартуватися, і багато портів усього світу сьогодні свої причали переробляють», — говорить міністр. На його думку, Ялта, якщо не буде реконструйовано порт, згодом взагалі перестане бути пунктом світового круїзного туризму, вже і зараз за все літо сюди заходять не більше 30-ти лайнерів, що набагато менше, ніж в іноземні порти.
ВСЕ НА ПРОДАЖ
Міністр говорить, що радить Міністерству оборони України продати частину своїх здравниць тим, хто буде їх використовувати краще. На його думку, 15 військових санаторіїв у Криму було розраховано на п’ятимільйонну радянську армію, а зараз наша армія нараховує 300 тисяч чоловік і не в змозі не тільки ремонтувати, а навіть заповнити свої санаторії, і вони простоюють.
«Особливість нинішнього сезону полягає в тому, що ми повинні перейти на якісно більш високий рівень послуг, що надаються», — вважає Олександр Таряник. Саме якісні показники ляжуть в основу нової концепції розвитку курортів. Що зроблено в цьому напрямі? Хоч багато здравниць оновили номери, Феодосія, Євпаторія, Алушта провели реконструкцію набережних, але на деяких курортах відчувається нестача води, ще дорогі не тільки дитячі, а й путівки для дорослих, та й обслуговування в більшості здравниць залишилося на колишньому рівні. Головне завдання — збільшити тривалість курортного сезону з двох поки хоча б до 4—5 місяців, що дасть можливість знизити вартість путівок, отримати кошти для модернізації здравниць і територій, — говорить Олександр Таряник. — Природно, згодом багато курортів, а в першу чергу лікувальні, можуть стати круглорічними. У Криму повинна сформуватися цілеспрямована «індустрія гостинності», але не масова, як у радянські часи, а індивідуальна, заснована на невеликих здравницях і приватних пансіонатах. Це складне завдання, і його не можна вирішити за один- два роки, але вже зараз потрібно все робити для цього. Ми, наприклад, зараз розробляємо Положення про приватний пансіонат, яке буде застосовуватися загалом по країні…
— Одним махом всі проблеми курорту не вирішити, — говорить заступник голови Ради міністрів Володимир Раєнко, який займається курортним комплексом. — По-перше, ми будемо ставити питання про приватизацію державних пансіонатів і продаж на аукціонах недобудованих об’єктів, яких більше 100. Для цього ми вже розпочали переговори з міністерствами, відомствами, профспілками та підприємствами, у власності яких знаходяться неефективні об’єкти. Рада міністрів АРК збирається також повністю відмовитися від передачі санаторно-курортних об’єктів в оренду, на першому етапі від короткострокової, — вона не стимулює «хазяїв» вкладати гроші та поліпшувати самі здравниці. Найбільш ефективними для залучення грошей майновими відносинами є продаж об’єктів. Це світова практика, і її ми будемо застосовувати в Криму. Паралельно ми вийдемо із законодавчою ініціативою, яка передбачає продаж вже в наступному році більшості об’єктів, що знаходяться в державній власності і є неплатоспроможними. Крім того, Рада міністрів Криму найближчим часом приступить до розробки проекту інфраструктурної реформи курорту. Насамперед зміни повинні торкнутися комунальної сфери, транспорту і транспортної інфраструктури (вокзали, морські та повітряні порти, дороги), енергетики, банківського і фінансового секторів. Думаю, роки за два-три ми приведемо їх до сучасного рівня роботи…
ДО РЕЧІ
«Тінь» курорту
За розрахунками Державної податкової адміністрації в тіньовому обігу курортної галузі крутиться понад 5,5 мільярда гривень. Про це заявив у вівторок на розширеному засіданні Координаційної ради з проведення курортного сезону голова Верховної Ради Криму Борис Дейч. За його словами, збільшення у 2001 році кількості організованих відпочиваючих на 14 відсотків або на 114 тисяч осіб у порівнянні з 2000 роком не привело до збільшення надходжень податків і зборів. Спікер вважає це результатом «відведення збільшених реальних доходів у тінь». Як повідомив голова парламенту автономії, зараз на території Криму податкові і правоохоронні органи ведуть активну роботу з накопичення й аналізу матеріалів з метою «виведення подібних фактів назовні». При цьому на захист з боку керівництва Верховної Ради і Ради Міністрів Криму можуть не розраховувати, пообіцяв Борис Дейч. Він також нагадав учасникам засідання, що досі не розроблено методику підрахунку тих, хто приїжджає на відпочинок.
Ще одна проблема — приватні пансіонати. На жаль, відзначив голова парламенту, цей напрям підприємницької діяльності залишається неурегульованим законодавчо. Якщо припустити, що «дикуну», в середньому, день проживання обходиться у 5 доларів і перебуває він на відпочинку 13 днів, то тільки за проживання у приватному секторі неорганізовані відпочиваючі залишають за сезон більше 2,5 мільярда гривень. За словами Бориса Дейча, простежується чітка система, за якої потік неорганізованих відпочиваючих, що збільшується, свідомо відводиться у тінь. Як підкреслив керівник Верховної Ради, у 2001 році було одержано 5200 патентів на утримання відпочиваючих і сплачено за них 286 тисяч гривень. Борис Дейч назвав це «краплею у морі». Це «охоплює» всього близько 100 тисяч осіб з 4,5 мільйона відпочилих. Голова парламенту вважає, що, швидше за все, йдеться про невміння, а, може, і небажання окремих керівників налагодити і запустити механізм реєстрації неорганізованих відпочиваючих…
