Британська газета «The Guardian» назвала Президента України Віктора Ющенка «кульгавою качкою». Але це — не образа. Просто так на Заході журналісти називають політиків, які йдуть з арени, тому що втратили свій вплив й авторитет. Людина, яка два роки тому очолила українську помаранчеву революцію, перетворилася на безсилого Президента — «кульгаву качку» після принизливого парламентського голосування, внаслідок якого він фактично позбавився влади. До такого висновку прийшов журналіст Люк Хардінг у своїй статті «Український парламент відбирає в Ющенка владу» (переклад «Инопресса»). У ній зазначається, що український опозиційний лідер Віктор Ющенко, який став Президентом, більше не має права вето в ході вибору прем’єр-міністра або міністра закордонних справ...
Чи варто ображатися, переживати, засмучуватися й навіть обурюватися з приводу того, що парламент подолав вето Президента на закон про Кабмін? Це, звичайно, багато в чому залежить від наших політичних або особистих переваг. Але, крім того, є й об’єктивні чинники, які рано чи пізно скажуть кожному з нас, чи був він правий, чи помилявся.
Так, парламент, у відповідності зі своїм розумінням конституційної реформи, дещо зменшив повноваження Президента. Тепер Україна отримала повноправний уряд, з якого можна повною мірою спитати за результати його роботи, й він уже не зможе дорікати Президенту, що це він, мовляв, заважав працювати, весь час тасував економічні й різні інші, в тому числі й подорожні в Європу або до ЄЕП, карти. Тепер за все вимагатимуть лише з уряду. І чому б нам, громадянам, не почекати трохи результатів тих непопулярних, але необхідних для економіки заходів, до яких, загалом-то, підштовхнули цей уряд його попередники? А тоді, якщо будемо незадоволені, проголосуємо й оберемо собі нових «слуг»...
Але от шкода Президента, якого незаслужено образили, відняли шматочок влади. Один український громадянин навіть штурмує суди з позовом проти авторів політичної реформи, які порушили його конституційні права виборця, змінивши після виборів його повноваження. При цьому ще й порушили Конституцію. Останнє, щоправда, ще повинен визначити Конституційний Суд. Але краще б замислитися над питанням: а чому змінили й відняли? Насамперед тому, що скористатися своїми правами практично не зумів. Поплатився. Проте повноважень у гаранта Конституції й глави держави ще більш ніж досить... Днями хтось із політиків, виступаючи на радіо, пригадав польського президента Квасневського й те, що він, незважаючи на приблизно такі ж самі повноваження, які тепер можуть виявитися в глави нашої держави, вивів свою країну в Європу й надав їй там вельми гідного значення. При цьому він також запитав: а хто в Україні пам’ятає прізвище польського прем’єра, в якого були так само широкі, по-справжньому прем’єрські повноваження, які тепер отримав Янукович? Відповіді не надійшло. Тож справа, загалом-то, не в повноваженнях, а в таланті управлінця.
От учора наш Президент (а можливо, не він, а його Секретаріат, який часто виконує роль хвоста, який, як-то кажуть, намагається керувати однією симпатичною твариною), зустрічаючись з представниками профспілок, серед іншого, порушив питання про інфляцію. Як колишній відомий фінансист і економіст він повинен би знати, які наслідки слово його (Президента!) може мати. Але ось що сказав Президент (повідомляється у стрічці новин РБК): закладати до Державного бюджету на 2007 рік інфляцію на рівні 7% безвідповідально. За його словами, навіть найбільш оптимістичні прогнози незалежних експертів припускають, за його інформацією, що цей показник буде на рівні 11—12%.
Цією своєю заявою Ющенко просто таки шокував професійних економістів — експертів «Дня», які постійно моніторять рух цього показника й останнім часом зазначали помірність у його змінах. Вони називають це ударом нижче пояса (по уряду й країні) й зауважують, що так може говорити лише політик, який відчуває себе в центрі боротьби за владу й готовий заради перемоги пожертвувати благополуччям країни, оскільки інфляція, як відомо, народжується не лише на ринках, але й у головах людей як психологічна реакція на подібні заяви.
Навіть абсолютно лояльний до Президента й, як правило, аполітичний експерт-економіст Олександр Пасхавер у розмові з «Днем» зауважив: «Керівники держави з такими висловлюваннями мають поводитися дуже обережно. Такі дискусії потрібно вести всередині професійного співтовариства, всередині влади. Опозиція часто використовує суперечки на економічні теми (законно й правильно) для протистояння з владою. А наш Президент фактично в опозиції до виконавчої влади...»
Якщо погодитися з останнім висловлюванням, то до чого ми зрештою прийдемо?
