Подією тяжня, що минає, для бізнесу став форум «Регуляторна політика — запорука відкритості та прозорості влади». «День» уже писав про те, як відреагували на нього в бізнес-середовищі. Сьогодні ми публікуємо ще одну думку. Інна Богословська пройшла велику школу «регуляторної політики» — від власного бізнесу до народного депутата та голови Держкомпідприємництва.
— Як, на вашу думку, влада сьогодні працює з бізнесом?
— Президент декларує одне, а прем’єр-міністр — інше. І справдi: місія Президента — проголошувати якісь параметри й цінності, а місія Кабміну — виконувати це. У нас же виходить інакше: Президент проголошує демократичні принципи, а прем’єр-міністр і Кабмін діють абсолютно авторитарно, за принципом адміністрування економіки. Це, на мою думку, найбільша небезпека для України сьогодні.
— Можна говорити про реальне двовладдя?
— Поки що його немає, але воно вже стрімко складається. Я вважаю, що Президент, якщо він не хоче бути остаточно скомпрометованим в очах населення, має відправляти цей уряд у відставку.
— Iз якого середовища йому взяти новий уряд?
— Це тема дуже великої розмови. Я вважаю, що є фахівці, які могли б сформувати команду під конкретно поставлене завдання. Але сьогодні Президент поки що не сформулював завдання, не сформулював програму й не зібрав під неї команду. Тому знімати цей уряд зараз не можна. Інакше буде безвладдя. Треба чітко зрозуміти, які завдання й цілі ставить перед собою Президент. Ну не може бути злагодженої роботи, якщо одні сили в уряді є соціалістичними, другі правими, треті прихильниками державного капіталізму. Звісно, бізнес у таких умовах «розриває». Він не може планувати свій завтрашній день і розуміти сьогоднішній. При цьому абсолютно чітко відчувається, що немає достовірної інформації від різних гілок влади про те, що відбувається в країні. Уряд ще більш закритий, ніж було раніше. Раніше в ньому існував хоча б такий демократичний інструмент, як урядові комітети, який, до речі, впровадив Ющенко, коли він був прем’єр-міністром. Це було, до речі, головне його досягнення в реформуванні влади. Коли були введені урядові комітети, процедура проходження документів стала більш відкритою. Тимошенко в квітні скасувала урядові комітети. Тепер усе управляється в ручному режимі. Ті люди, які мають нещастя залежати нинi від рішень, що приймаються Кабміном, чудово знають, що всі вони приймаються прем’єром. Вона приймає навіть постанови Кабміну, які ще більше розширюють повноваження прем’єр-міністра. Тим часом прем’єр та її служби вже, звісно, не можуть справлятися з потоком паперів. За день їх треба підписувати не менш як 400. У результаті документи, які вимагають миттєвого рішення, лежать два місяці. Влада працює непродуктивно, вона практично паралізована.
— Чи можна сподіватися на те, що уряд прагнутиме скоригувати бюджет-2005?
— Принаймні ми хоча б отримали зрозуміле повідомлення від Президента, який заявив, що треба переглядати процеси спрощеного оподаткування, питання вільних економічних зон. Це свідчення того, що Президент зрозумів: прийняті рішення були неправильними. Слава Богу, що перше визнання помилок (щодо паливної кризи) сталося. Це свідчення того, що Ющенко намагається вести відкриту політику, нехай це не завжди виходить. На мою думку, визнання помилок спонукатиме людей ще якийсь час вірити в щирість намірів. Чесно кажучи, дуже хочеться допомогти Ющенку, але, здається, він ще сам не усвідомив, що треба, щоб суспільство підставило плече.
