Вже через декілька днів, 19 березня, всі ми можемо пережити момент яскравого емоційного переживання — почути голос птахів, які повертаються додому. З весною в Україну прилітають лелеки.
Світова глобалізація призвела до того, що багато людей, і таких немало в Україні, мають велику проблему із самоідентифікацією: не відчувають приналежності до жодної нації, не знають, якій державі служать, втрачають відчуття свого коріння та роду. Але варто підняти голову вгору й подивитися на лелек, які щороку в березні повертаються з Африки в Україну — незмінно до одного гнізда, — і можна багато чого зрозуміти про інстинкт рідного дому, однієї Батьківщини. Свою домівку птахи створюють на третьому-четвертому році життя, коли обирають собі пару. Після цього вони повертаються до неї кілька років поспіль. Причина — природний інстинкт. Це давно відчули українці, для яких лелека-журавель був символом туги за рідним краєм. Пригадуєте: «Кличу — кру, кру, в чужині умру, заки море перелечу, крилонька зітру...» Ми вважаємо лелек своїми птахами, хоча вони майже половину життя проводять в Африці. Та у нас більше прав — потомство ці птахи народжують у нас.
Лелеки, журавлі, бузьки, чорногузи — як тільки українці не називають біло-сірих птахів, котрі, як запримітили наші діди-прадіди, прилітають в Україну 19 березня. Орнітологи називають їх найбільш консервативними птахами, адже час їхнього прильоту завжди припадає на третю декаду березня. Лелека — один із символів України, який з’явився ще з язичницьких часів, і наші предки з особливими трепетом ставилися до них. Вважається, що назва «лелеки» пішла від імені язичницького бога кохання Леля. Оскільки від кохання народжуються діти, не дивно, що українці й досі поетично висловлюються — що дітей приносить лелека. Досі існує така прикмета: якщо побачиш одного лелеку, то цілий рік будеш сам, двох — будеш у парі.
Не випадково отримав свою назву літературний конкурс на кращі твори для дітей молодшого шкільного віку «Золотий лелека», одним із засновників якого є видавництво «Грані-Т». Значення назви «Золотий лелека» — подвійне: з одного боку — це конкурс, який даватиме найменшим дітям найкращу, «золоту» поживу — якісну літературу; з іншого — він сам буде відкривати «золотих» дітей, які можуть писати гарні твори. Українці вірили, що лелеки мостять гнізда тільки на подвір’ях добрих людей — там, де в родині панує мир, любов та гармонія. Правда, в останні часи лелеки будують свої гнізда й на електричних стовпах, а це дуже небезпечно як для них, так і для системи електропередач. Саме через це на Львівщині до повернення бузьків готуються по-особливому: для 84-х лелечих сімей енергетики створюють нові штучні гнізда. Оскільки птахи збудували їх на опорах повітряних ліній електропередач, гнізда переобладнують, щоб убезпечити і самих чорногузів, і не шкодити електролінії. Переобладнання одного гнізда обходиться у дві тисячі гривень. Взагалі на Львівщину щороку прилітають понад дві тисячі лелечих сімей, а на приліт перших чорногузів будуть очікувати, починаючи з 15 березня. Загалом в Україні живе до 25 тисяч лелек. Їх підрахували три роки тому, коли одна зі всесвітніх організацій з охорони природи організувала загальнонаціональний перепис лелек у Європі. Україна взяла в ньому участь: по всіх школах були розіслані анкети із запитанням, чи живуть поблизу людських осель бузьки, і так вдалося їх «переписати».
— Традиційно лелеки повертаються в Україну в 20 числах березня, іноді — раніше, — розповів молодший науковий співробітник Інституту зоології НАН України Геннадій Фесенко. — Дуже часто це пов’язано з умовами зимівлі. Зазвичай ми орієнтуємося на умови зими у нас, але також потрібно знати, як лелеки перезимували в Африці — чи була там нормальна вологість, чи не було посухи. Якщо все в нормі, то лелеки можуть повернутися в місця гніздування навіть тоді, коли у нас ще лежить сніг. Але, як правило, це не масовий приліт.
Оскільки науковці ще точно не знають, як цього року зимували наші лелеки в Африці, точної дати прильоту не називають. Але протягом останніх кількох років, коли в Африці були задовільні умови зимівлі, склалася тенденція, що вони поверталися додому на два тижні раніше від звичного графіку — на початку березня. Найбільше в нас білих лелек (до речі, стільки немає ніде у Європі). А от чорних бузьків в Україні живе всього кількасот пар.
