Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Iнститут пам’яті». Досі неофіційний

17 травня, 2005 - 00:00
ПРИЙТИ І ЗГАДАТИ. КОЖНОГО РОКУ В ТРЕТЮ НЕДІЛЮ ТРАВНЯ ДО «БИКIВНЯНСЬКИХ МОГИЛ» ПРИЇЖДЖАЮТЬ ЛЮДИ З РІЗНИХ ОБЛАСТЕЙ НАШОЇ КРАЇНИ, ЩОБ ВШАНУВАТИ ПАМ’ЯТЬ РІДНИХ, ЯКІ БУЛИ РЕПРЕСОВАНІ ТА ПОХОВАНІ НЕ ТІЛЬКИ ТУТ, А Й ПО ВСІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ, А ТАКОЖ В СИБІРУ, НА СОЛОВКАХ, МАГАДАНІ ТА IНШИХ МIСЦЯХ / ФОТО МИКОЛИ ЛАЗАРЕНКА

У неділю в селищі Биківня Дніпровського району Києва, де знаходяться найбільш масові в Україні місця поховань жертв репресій радянського періоду, пройшов мітинг-реквієм. Участь в ньому вперше взяла українська влада на чолі з Президентом Віктором Ющенком. Представниками уряду були перший віце- прем’єр-міністр Анатолій Кінах і цілий ряд міністрів. Були також керівники інших державних відомств, народні депутати.

Виступаючи перед рідними та близькими жертв політичних репресій, які знайшли свій останній притулок під соснами Биківнянського лісу, В. Ющенко підкреслив, що настав час по-іншому подивитися на меморіал. За його словами, на початку 90-х років йшлося про масові поховання тут жертв нацизму, а насправді в Биківні поховані жертви сталінізму. «...З роками ми дізнаємося про історичну правду, і на це місце з кожним роком приходить все більше людей, з кожним роком тут присутні все більше представників влади», — сказав Президент. Ігнорування колишнім керівництвом країни заходів, присвячених пам’яті жертв політичних репресій, що проходять у Биківні у третю неділю травня, рік тому було одним із головних акцентів промови на такому ж мітингу- реквіємі тоді ще лише кандидата в кандидати на президентський пост В. Ющенка. Цей пробіл новою владою заповнено. А ось інший, про який також говорив у своєму торішньому виступі перед пам’ятним знаком загиблим у Биківнянському лісі нинішній Президент, — чомусь ні. Зокрема, тоді В. Ющенко ставив Кабміну в провину те, що він уже три роки не підписує положення про присвоєння заповідникові «Биківнянські могили» статусу національного. Що своєю чергою не дозволяє місцевій владі в повному обсязі взятися за роботу з відновлення та охорони цього скорботного місця. Як повідомив у коментарі «Дневі» керівник київської міської організації всеукраїнського товариства «Меморіал» імені Василя Стуса Роман Круцик, Президент був здивований, коли пан Роман сказав йому, що прийнята ще 2001 року урядом В. Ющенка постанова «Про створення державного історико- меморіального заповідника «Биківнянські могили» досі не виконується тепер уже новим Кабміном. І обіцяв негайно виправити ситуацію.

Президент, за словами Романа Круцика, також прислухався до побажання перетворити Міжнародний центр культури і мистецтв (колишній Жовтневий палац) у Києві на музей репресованих. В. Ющенко підкреслив у своєму виступі, що вважає неприпустимим існування в цьому історичному місці (у палаці відбувалися масові розстріли та катування «ворогів народу») центру розваг. І сказав, що будь-які ініціативи в цьому напрямку буде підтримано владою.

Відповідаючи на запитання кореспондента «Дня», на які кроки нової влади чекають представники громадських організацій, таких як «Меморіал», Р. Круцик сказав, що в Україні потрібно створити Інститут пам’яті, аналогічний тим, які існують у Польщі та країнах Балтії. «В українську історію колишньою комуністичною владою закладено дуже багато історико-політичних міфів. Тому ми сьогодні тупцюємо на місці: сперечаємося — «Друга світова» чи «Велика Вітчизняна», визнавати воїнів УПА учасниками бойових дій чи ні та подібне. Тему подібних досліджень поставлено на дуже серйозну основу в багатьох країнах світу. А в нас історія забувається. Якщо взяти наших істориків, то за незначним винятком основна їх маса, отримавши радянські академічні звання, аж до смерті повторюватиме завчені радянські міфи. Їх перевчити неможливо. Потрібно створювати інститут, який би займався вивченням нашої тоталітарної історії — трьох голодоморів, репресій. Ми дуже розраховуємо на нову владу в розв’язанні цього питання», — сказав Р. Круцик.

Биківнянський ліс під Києвом став відомим усьому світові за часів «перебудови» як місце масових розстрілів і поховань радянських громадян (не лише українців, а й росіян, євреїв та інших) сталінським тоталітарним режимом у 30-ті роки минулого сторіччя. Зараз неможливо встановити точне число невинних жертв репресій. Учені називають цифри від 65 до 100 тисяч розстріляних. А представники всеукраїнського товариства «Меморіал» твердять, що тут поховано близько 150 тисяч осіб.

Биківнянські поховання є також символом усіх масових поховань в Україні жертв репресій періоду тоталітаризму. Сюди щорічно у другу (а з минулого року — у третю) неділю травня приїжджають люди з різних областей України вшанувати пам’ять рідних, які були репресовані та поховані не лише на території України, а також у Сибіру, на Соловках, Магадані та інших місцях, де були концентраційні табори колишнього СРСР. 30 квітня 1994 року відбулося відкриття Биківнянського меморіального комплексу. У червні 2001 року в рамках свого візиту в Україну Биківню відвідав Папа Іван Павло II.

Наталя ТРОФІМОВА, «День»
Газета: