УКРАЇНОМОВНИЙ IНТЕРНЕТ
Поки попит на українську мову у «всесвітньому павутинні» зростає, українська громадськість у реальному та віртуальному житті пасе задніх
Зовсім нещодавно одна з найвідоміших світових новинних компаній Euronews розпочала мовлення українською. Цю подію було приурочено до 20-ліття української незалежності. Навіть Президент Янукович вітав українців із виходом україномовної версії. Щоправда, перехід на українську Euronews здійснили раніше — 17 серпня. Швидкість типова для Інтернету, який нині складає суттєву конкуренцію традиційнішим засобам масової інформації.
Відеоблогер і студентка Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого Христина Данилова репрезентувала власний патріотичний відеоролик «Яка гарна українська мова». Як повідомляє сайт громадської організації «Не будь байдужим!», це відео в різних соціальних мережах загалом переглянуло понад 80 тисяч користувачів. Ролик здобув масу позитивних відгуків навіть серед російськомовної аудиторії. І хоча для Інтернету це вже не такий високий показник, на телебаченні його сягнути було би важче. У прайм-таймі на популярних телеканалах соціальна, тим паче патріотична реклама не в фаворі. Молодь же все більше й більше інтегрується в мережу. Більше половини (понад 54% на початок 2011 року) українців мають доступ до Інтернету.
Як повідомляє сайт «Телекритика», сьогодні до 30% пошукових запитів в «Яндексі» здійснюються українською мовою. Основний пошуковий конкурент «Яндекса», корпорація Google, одразу запропонувала україномовну версію для свого нового продукту, соціальної мережі Google+. Перемкнути інтерфейс російської соціальної мережі «Вконтакте» на українську можна було ще в лютому 2008 року. Українська мова на Facebook же наразі перебуває на стадії бета-тестування. Twitter, хоча досі не запропонував української версії, нині проводить голосування, у якому можна підтримати свою мову у списку потенційних нових мов інтерфейсу.
УКРАЇНА-2012
Євро-2012, як і будь-яка подія аналогічного масштабу, є зачіпкою привернути увагу світу до України і всього українського. Безумовно, вирівняти дороги, збудувати стадіони й наліпити вареників для іноземних гостей — надзвичайно важливі завдання, якщо ми хочемо, щоб після чемпіонату до нас хотіли повернутися. Чимало людей наголошуватимуть, що Євро-2012 — це поштовх до розвитку економіки, але чи є це поштовхом для поширення нашої культури? Сам по собі чемпіонат не може виконувати таку роль — упродовж нього туристи (зі зрозумілих причин) будуть сконцентровані на футболі. Скільки би каструль борщу вони не з’їли, не заспівають українських пісень: мову, якщо і вчитимуть, учитимуть до прибуття в Україну і здебільшого безплатно — в Інтернеті.
Є люди, які розробляють у цьому плані перспективні надра Інтернету. Наприклад, компанія, що надає мовні послуги іноземцям, Literra, з ініціативи кількох своїх співробітників узялася додати українську мову до перекладацького порталу WordReference, що є одним із найвідвідуваніших сайтів світу, і наразі пропонує переклади між 12-ма найпопулярнішими мовами світу. Упродовж літа на добровільній основі й у вільний від роботи час працівники компанії добилися того, що невдовзі WordReference надасть можливість вивчати основи української лексики та фразеології. Також наближення чемпіонату стимулювало створення twiua.com — карти українських користувачів Twitter із наголосом на містах, що прийматимуть Євро-2012.
УКРАЇНІЗАЦІЯ ІНТЕРНЕТУ
Коли ми говоримо про просування української мови та культури, Інтернет посідає провідну позицію у списку стратегічних напрямків розвитку, але річ не лише у творенні українських сайтів, а й у поширенні української мови інтерфейсу на світових мережевих гігантах. Це важливо з декількох причин. По-перше, можливості іноземних сайтів об’єктивно перевищують вітчизняний потенціал. Змагання з лідерами займе забагато часу, коштів та зусиль.
По-друге, великі глобальні сервіси й сайти на кшталт Google уже зараз є більш українськими, ніж деякі сайти, створені в Україні. Наприклад, сайт «Українці он-лайн» — це лише формально двомовна (українсько-російська) мережа. Насправді ж варто почитати стрічку блогів — ви переконаєтеся, що сайт російськомовний.
По-третє, навіщо взагалі змагатися зі світовими гігантами? Той же Facebook зараз — це вже чимала частина світового, хай і віртуального, простору. Замість творити власні «питомо українські» соціальні мережі (з обмеженим колом користувачів, маленьким бюджетом та страшненьким дизайном), варто сконцентрувати увагу на розширенні сфери вжитку української мови в уже наявних проектах «усесвітньої павутини». Прикладом такої роботи може стати середовище дописувачів україномовної Вікіпедії. Остання є не лише найбільшим україномовним сховищем знань, а й динамічно розвивається, випереджаючи інші мовні версії Вільної Енциклопедії.
Розвиток і поширення української мови потребує не так гуртування українців довкола свого, рідного (і тим паче не іноземців, які приїздять по наші вареники), як виходу численного та якісного інформаційного продукту українською мовою у світ, хай навіть у віртуальний.
Продовження теми на стор. «Економіка»
