Досить несподівані оцінки лунали вчора на українсько-польській конференції «Становлення інвестиційно-інноваційної моделі економічного розвитку» (досвід України та Польщі). Радник Президента України, директор Національного інституту стратегічних досліджень Анатолій Гальчинський зазначив, що слабким місцем української економіки є недостатність іноземних інвестицій, але водночас зауважив, що саме «жорстка ситуація економічного виживання (у плані залучення іноземних інвестицій. — Ред. ) зробила економіку України стійкою та конкурентоспроможною, що, крім іншого, має й позитивне значення».
І справді, лише у 2002 році Польща отримала $6,1 млрд. іноземних інвестицій (а загалом у 2003 році вони становлять у цій країні $67—70 млрд.), тоді як Україна вийшла на практично таку ж суму за всі роки незалежності. Проте Україна, реалізовуючи стратегію випереджувального розвитку, обгрунтовану в посланні Президента «Європейський вибір», ось уже практично п’ять років забезпечує щорічні високі темпи зростання ВВП (не нижчі за 6—7%), що майже в півтора разу вище, ніж у середньому в країнах ЄС. Здавалося б, інвестору в цих умовах не важко зрозуміти, що саме в Україні є можливість отримувати хороший прибуток на вкладений капітал. До речі, Лео Венсел, генеральний директор компанії Нестле Україна, яка нещодавно купила відому українську торгову марку, говорив у інтерв’ю «Дню», що компанія сподівається повернути свої витрати набагато швидше, ніж це передбачають стандарти європейського бізнесу. Проте великого прориву іноземних інвестицій в Україну досі не спостерігається.
На цьому наголосив, виступаючи на конференції, і президент польського фонду міжнародного співробітництва для розвитку «Ноу-хау» Яцек Ключковськi. За його словами, у світі є довіра до стабільності динаміки українського розвитку. Але для того, щоб здобути ще й довіру іноземних інвесторів, нашій країні, на його думку, необхідно спростити механізм інвестування і, головне, усунути вплив політичних чинників. Як вважає Ключковськi, Україні важливо забезпечити взаєморозуміння еліт і досягти того, щоб її політичні партії представляли інтереси нації, а не окремих промислово-фінансових груп.
Заступник глави Адміністрації Президента України Павло Гайдуцький погодився з польським колегою в тому, що Польща й Україна разюче відрізняються за темпами залучення іноземних інвестицій. Хоча темпи і в Україні непогані. 2002 року вона вперше отримала мільярд доларів валових іноземних інвестицій (Польща — вп’ятеро більше). За дев’ять місяців до країни надійшло $790 мільйонів чистих іноземних інвестицій, що у 1,6 раза більше, ніж на цей час минулого року. Однак, на думку заступника глави АП, економіка нашої країни порівняно з польською є більш комплексною, збалансованою. «Але чому тоді немає притоку іноземних інвестицій?» — запитує і, на жаль, не дає відповіді на своє запитання Гайдуцький. На його думку, в Україні створено цивілізоване законодавче поле для залучення іноземних інвестицій. Для ряду галузей промисловості й територій надано пільгові режими. Зокрема, вільні економічні зони і території пріоритетного розвитку займають майже 10% площі країни. Це, як зазначив Гайдуцький, набагато більше територій деяких європейських країн, інвестиції в які набагато перевищують інвестиції в Україну.
Більш ніж сприятливими можна назвати також і результати соціологічних досліджень, за якими оцінювалася думка інвесторів про Україну. Як розповів Гайдуцький, загалом інвестори до нашої країни та її політичної й економічної стабільності ставляться позитивно (60%). Понад половину інвесторів вважають інвестиційний клімат в Україні привабливим. Але особливо важливо й показово, що такої думки дотримуються понад 70% інвесторів, які мають досвід роботи в Україні. Три чверті з них планують розширювати тут свою присутність: нарощувати інвестиції, створювати додаткові робочі місця. Як зауважив Гайдуцький, наш найбільший ресурс — це інвестори, які працюють в Україні понад п’ять років, — саме вони створюють позитивний інвестиційний імідж України у світі.
