Якщо витиснути із традиційного набору фраз, присвячених завданням форуму, по- справжньому сухий залишок, то мету цього більш ніж представницького заходу можна укласти в рамки одного слова — інвестиції. Власне, решта в Україні сьогодні вже є. Включаючи і передумови (як у політичній, так і в економічній сферах) для їхнього масового приходу. Як повідомив Л.Кучма у своєму виступі, який, безумовно, став центральною подією першого дня форуму, країна остаточно покінчила з тоталітарним минулим, вона є осередком стабільності у Європі та вже визначилася зі своїм майбутнім. Це, за словами Президента, ринкова економіка (недержавний сектор вже досяг в Україні 80%) і європейський вибір. Л.Кучма вважає, що в Україні вже сформовано «широкомасштабну» систему стимулювання інвестицій в економіку. З його слів, у країні створено 11 вільних економічних зон, «де тиск податків мінімальний». Зі слів Президента, спеціальний статус цих зон діє усього 2—3 роки, однак питома вага інвестицій у них становить 17% від загального об’єму. Л.Кучма відзначив, що з початку року в Україні приріст інвестицій в основний капітал становив 25%, що «практично втричі перевищує темпи зростання внутрішнього валового продукту». «Це надійна перспектива економіки», — підкреслив він.
Л.Кучма також зазначив, що в Україні поступово долається нестабільність законодавства. Він нагадав, що прийнято Кримінальний та Цивільний кодекси, і запевнив, що до кінця року парламент прийме також Митний і Податковий кодекси, що позитивно позначиться на можливостях української економіки.
Разом з тим, український Президент вважає недостатньою участь іноземного капіталу в банківській та страховій сферах України. З його слів, залучення іноземного капіталу до банківської та страхової сфер України є одним із провідних питань розвитку української економіки. Л.Кучма підкреслив зацікавленість «у більш широкій присутності» іноземного капіталу. «Тут існують надзвичайно широкі можливості, які поки використовуються недостатньо», — сказав Президент. Він відзначив, що в Україні сьогодні працює 31 банк з участю іноземного капіталу, з них сім — зі «100 відсотками іноземного капіталу». «Однак це маленькі банки, і частина їхнього капіталу (в банківській системі України) ще дуже мала», — відзначив Л.Кучма.
Президент заявив, що Україна і далі буде йти шляхом поглиблення приватизації, у тому числі — стратегічних об’єктів, підприємств енергетики, транспортних магістралей. Підкресливши, що у країні створюються умови для того, щоб механізми приватизації були максимально прозорими і відкритими, Л.Кучма закликав іноземних інвесторів до спільної участі у приватизації. Щоправда, підбиваючи деякі підсумки, він також звернув увагу, що «за два роки Україна практично не брала кредитів від міжнародних фінансових організацій», і підкреслив, що за роки незалежності в Україні було виявлено надмірний оптимізм у очікуванні зовнішньої допомоги.
І в цьому більшість українських учасників форуму, опитаних «Днем», були з Президентом згодні. Більш того, голова харківського відділення УСПП, голова правління консалтингової фірми Леонід Рубаненко сказав «Дню», що в Україні сьогодні вже немає такої гострої потреби в іноземних інвестиціях. На його думку, завдання української економіки полягає у тому, щоб навчитися використовувати з інвестиційною та інноваційною метою вітчизняний капітал і, насамперед, банківський.
Ця пропозицiя харківського бізнесмена багато в чому перекликається з висновками Президента України, який зазначив на форумі, що у світі весь час говорять про блага глобалізації для людства, однак, з його слів, особливої уваги вимагають протиріччя у політичних і соціальних аспектах.
Радник Президента, голова ради Нацбанку України Анатолій Гальчинський, відповідаючи на запитання «Дня», відзначив, що Україні потрібно будувати свою інвестиційну політику з урахуванням несприятливих прогнозів світової економічної кон’юнктури. На його думку, нестача інвестицій та іноземної допомоги нашій країні викликана тим, що в світі ще мало знають і про Україну, і про досягнутий нею прогрес в області економіки. А.Гальчинський переконаний, що нинішній форум може певною мірою заповнити цю прогалину і таким чином сприяти нарощуванню приватних інвестицій у нашу країну.
Проте оптимістичний настрій учасників форуму, що має значною мірою зовнішню спрямованість, може легко охолонути при першому ж зіткненні з дійсністю. З одного боку Україну вже не вважають настільки бідною країною, що вона не виживе без іноземної допомоги. З іншого – розвинені країни, враховуючи негативні прогнози світової економіки на найближчий час, вже скорочують масштаби своєї допомоги. Минулого тижня це знайшло своє підтвердження у ході засідання україно-американської комісії, яка зберігає назву «Кучма-Гор». На ньому американські експерти у робочій групі з енергетики (? — Ред. ) вимагали термінового розв’язання Україною проблем, пов’язаних з інтелектуальною власністю. Виник невеликий конфлікт. І поки незрозуміло, що саме (чи то він, чи то економічні міркування) призвело до того, що американська сторона зменшила технічну допомогу Україні на $40 млн. Цю суму можуть записати до свого пасиву народні депутати України, які неспішно вдосконалюють відповідний закон. Проте і у цьому питанні нам не треба втрачати оптимізму. Виступаючи на Міжнародному форумі, Президент пообіцяв, що наступний парламент зуміє створити дієву більшість та подолати кризу у взаємовідносинах між законодавчою і виконавчою владою. Як зазначають експерти «Дня», чинник більшості у парламенті може істотно підвищити конкурентоздатність України на міжнародному ринку капіталів та інвестицій.
КОМЕНТАРI:
Віце-прем’єр Леонід КОЗАЧЕНКО:
— У світі справді відбувається великий економічний спад і, безумовно, він впливатиме й на розвиток подій в Україні. Але на цей випадок у нас є слова Президента, який сказав, що не боїться скорочення темпів, оскільки впевнений у тому, що ми ніколи вже не підемо у протилежному напрямку від того, чого досягли на сьогоднішній день.
Віце-президент УСПП Володимир РИЖОВ:
— З доповіді Президента можна зробити головний висновок, що ми живемо у спокійній, стабільній країні. А саме це більше всього приваблює інвесторів у сьогоднішньому неспокійному світі.
