У першому матеріалі нашого минулого номера «Самоосвіта — революція в навчанні» ми поставили запитання: «А як українці відповідають на світові тенденції в освіті?». Сьогодні пропонуємо логічне продовження цієї теми. Українській освіті є чим пишатись. МІМ-Київ першим у Східної Європи започаткував проект дистанційної навчальної програми унікальної організаційної форми.
«Бізнес-платформа» Міжнародного інституту менеджменту — це рішення, яке дає змогу аудиторіям, що перебувають у різних містах, спілкуватися дистанційно із повним ефектом присутності. Крім того, підключене до Інтернету обладнання дозволяє спілкуватися зі співрозмовниками будь-якої країни світу. Отже, МІМ-Київ, як пояснили «Дню» в бізнес-школі, має на меті стимулювати формування цивілізованого бізнес-середовища та потужного бізнесу в усіх без винятку куточках України.
Про можливості «бізнес-платформи» МІМ-Київ, плани щодо її подальшого розвитку, а також перший формат реалізації проекту — в інтерв’ю «Дню» розповіла президент Київської бізнес-школи МІМ-Київ Ірина ТИХОМИРОВА.
Усе це почалось з ідеї розвитку в Україні ІТ-бізнесу. Сьогодні в усьому світі ІТ-менеджери в компаніях перестають бути людьми, які займаються лише комп’ютерними технологіями. Навпаки, ІТ-сектор стає критичною точкою розвитку компанії, життєво необхідною для бізнесу. І настав час переглянути бачення того, хто такий ІТ-фахівець.
Якщо розглянути світову тенденцію, звідки ж приходять перші особи компаній, то, як правило, вони мають фінансове підґрунтя. Тобто найвищі керівні посади переважно обіймають вихідці з «фінансів» — був фінансовим директором, а став першою особою компанії. Рідше директорами та президентами компаній стають люди з операційної діяльності, ще рідше — з маркетингу і продажів. І майже немає, окрім «комп’ютерних» компаній, серед топ-менеджменту людей з ІТ-сфери. Але вже скоро ця ситуація зміниться. І на Заході ці процеси вже почались.
Розуміючи ці тенденції, ми вирішили розпочати програму для ІТ-спеціалістів, передусім — для тих, перед ким стоїть завдання стати ІТ-директорами. Відразу постало кілька питань: як її реалізовувати та хто може взяти в ній участь. Проблем із киянами не було, але ми хотіли залучити людей з усієї України. Звісно, ми маємо досвід роботи з людьми із регіонів.. У нас є модульний формат. Вони приїжджають до нас у Київ раз на два місяці на повний тиждень і вчаться, слухають лекції, складають екзамени.
