Експерти «Дня» діляться своїми враженнями від нового сайту «Україна Incognita», та вносять свої конструктивні пропозиції. Ми обов’язково врахуємо їх, міркуючи над подальшою еволюцією веб-проекту
Леонід ЗАШКІЛЬНЯК, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Львівського національного університету ім. І. Франка:
— Ідея подати історію крізь призму історичної пам’яті, реальної чи забутої, — хороша. Загалом я вітаю цю ідею і підписуюся під сайтом «Україна Incognita». Але... «Невідома Україна», як на мене, це все ж таки більше спроба піднести, так би мовити, «локальну», регіональну історію або те, що ще залишилося від традиції українського відродження. І це дуже і дуже важливо. Позаяк щороку стає дедалі менше носіїв традиційної історії. Важливо перехопити у них клапті їхньої пам’яті. Тут не йдеться про наукову історію або про омріяну «історичну правду» (якої, зрештою, немає), а про збереження й передачу наступним поколінням того невловимого, що криється в пітьмах окремої та колективної людської суспільної пам’яті.
Музейний напрямок, зокрема місцевих краєзнавчих музеїв, відкриває цілий пласт так званої кореневої пам’яті, тобто пам’яті, яка незалежна від шкільних підручників та політичної публіцистики. Напевно, ця повернута пам’ять буде цікавою і, що найголовніше, потрібною — як на вищому рівні, так і буденному. Можу стверджувати про це як результат ознайомлення з низкою видань з історії сіл та сільських громад, які вийшли за останні чотири-п’ять років з-під пера «сільських інтелігентів» — учителів і просто любителів історії. Це історія та пам’ять найближча і найзрозуміліша для кожної окремої людини...
Вітаючи нову українську — а в цьому, на щастя, немає сумніву! — веб-сторінку і знаючи молодих та, як видається, в майбутньому знаних авторів цього сайта, причому декому з них мені доводилося викладати історичні дисципліни, маю певність, що їм вдасться знайти своє особливе й цікаве обличчя в такій розлогій галузі інформаційного поля, як історія. Нехай щастить!
Олександр ПАЛІЙ, кандидат політичних наук, автор книжки «Ключ до історії України»:
— Поява сайта «Україна Incognita», безсумнівно, добра новина, адже зараз ресурси подібної тематики в Україні можна перерахувати на пальцях однієї руки.
Приємно відзначити структурованість сайта на різні рубрики, як-от «Маршрут №1», «Інтелектуальна карта України». Мені здається, дуже слушно ставити наголос на тому, щоб можна було відвідати наші історичні пам’ятки, показати, як до них доїхати людям, які справді хочуть доторкнутися до історії. Адже сьогодні маємо дуже велику проблему: наші співвітчизники більше мандрують по Європі, тій же Туреччині, ніж по своїй країні, бо люди не відчувають, наскільки великою і різноманітною є Україна. Тому, звісно, такого живого відчуття історії дещо ще не вистачає країні. «Україна Incognita» потрібна, щоб зрозуміти: історія — це не те, що написали історики, а те, що живе, що було, і що проростає сьогодні у завтра. На мою думку, це дуже важливий проект.
І, звісно, нам не потрібен псевдоісторичний епатаж. Автори матеріалів — дуже компетентні люди Адже вкрай важливо працювати максимально достовірно, навіть за рахунок якогось літературного цитування. Тому що правда важливіша, ніж гарна обгорточка.
