Україна звернулася до Світового банку із проханням продовжити роботу проекту з видавання державних актiв на землю та розвитку системи кадастру до кiнця 2012 року. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на слова директора проекту Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру» Сергія Кубаха. «Якщо дiя проекту завершиться 30 липня 2012 року, як це передбачають, iснують ризики, що роботи не завершаться, результати, досягнуті протягом цих рокiв (із 2004-го), буде втрачено», — цитує Кубах агентство. Сьогодні практично завершено створення картографiчної бази держземкадастру. Але проблема виникла зі створенням iндексних кадастрових карт областей, бо досі не визначено меж окремих регiонiв. Тож «День» звернувся по коментар до керівник ІРЦ «Реформування земельних відносин в Україні» Максима ФЕДОРЧЕНКА:
— Земельна реформа в Україні триває 23 роки. І що, тільки сьогодні чи вчора керівники цього проекту довідалися про проблеми з визначенням меж областей? Та про цю проблему відомо ще з радянських часів: ці кордони позначали на мапі дуже приблизно. Коли ж руки дійшли до створення індексних кадастрових карт, які не можна робити за принципом «гляну на будь-яку карту і якось там намалюю», виникла серйозна проблема. Бо ці документи несуть правові наслідки в разі помилок виконавців. На індексних картах відтворено межі адміністративно-територіальних утворень. Тобто на них має бути чітке розмежування об’єктів майна, інформація, кому воно належить, яка територіальна компетенція органів місцевого самоврядування. Щоб вибудувати цю систему, усі 23 роки практично нічого не робили. Ще одне підтвердження цього — судовий процес між Херсонською та Запорізькою областями, який відбувався кілька років тому і стосувався межі між цими областями, — вона пролягала по рекреаційно привабливій землі (морське узбережжя).
Україна успадкувала радянську систему землеустрою, і суто технічна робота (створення мап, виписування меж населених пунктів, районів, областей) із доведення цієї системи до нового ладу «пробуксовувала». Досі немає закону про адміністративно-територіальний устрій України. Якраз відсутність цього закону — одна з проблем у створенні електронного кадастру. Друга причина — незацікавленість чиновників у появі чіткої і зрозумілої системи, бо тоді перестає існувати колективна відповідальність.
На мій погляд, тільки-но запрацює земельний ринок, випливе проблема чітких меж уже не областей, а сімох мільйонів земельних ділянок.
Щоб уникнути цього, треба нарешті ухвалити закон про адміністративно-територіальний устрій, на основі нього визначити межі всіх адміністративно-територіальних утворень (областей і районів). На визначення цих меж потрібно ще два-три роки. Думаю, що 2012 рік буде провальним для земельної реформи. Чому? На адміністративно-територіальну реформу потрібні кошти, а 2012-й — рік прийняття в Україні футбольного чемпіонату та проведення парламентських виборів. Тож необхідний обсяг коштів, схоже, не надійде.
Андрій СЕНЧЕНКО, народний депутат України IV скликання:
— Кадастр — це, в принципі, механізм управління і контролю всіма процесами в земельному питанні, що забезпечує не лише інтереси держави, а й у першу чергу громадян-землевласників. І, коли відкладається впровадження повноцінного механізму земельного кадастру, це означає, що пролонгується час для різного роду махінацій у земельній галузі. Тому, думаю, відстрочення в першу чергу пов’язане із цим. Можна назвати тисячу причин, щоб не зробити того, що можна зробити за лічені місяці.
Сьогодні Україна стала практично ізгоєм у Європі через подвійні стандарти, подвійну мораль. Практично припинена співпраця з Міжнародним валютним фондом. Думаю, не за горами припинення співпраці зі Світовим банком. І є дві причини так стверджувати. По-перше, тотальне розкрадання цих коштів. Немає європейцям сенсу фінансувати корупціонерів. А друге, країна котиться шляхом зміцнення власної диктатури.
