Не став виключенням і новий футбольний сезон, у якому наша головна команда спробує таки пробитися до світового фіналу на наступний рік. Свої завдання і у вітчизняних клубів, які почали черговий похід за європейською славою. Власне, з Європою все якось одразу зрозуміло. Сказано, що турнір починається у липні і завершується у травні — значить, так воно і буде. Розклад європейських матчів складений на рік наперед, і телекомпанії, що придбали права на трансляцію тої ж самої Ліги чемпіонів, можуть бути впевнені, що ігри відбудуться саме у ті дні і години, які затверджені в УЄФА. Завадити цьому може хіба що землетрус або війна, як колись у Югославії, а нині в Македонії. Тільки такі обставини можуть бути приводом для переносів матчів у євротурнірах.
Коли подивитись очима європейця на наш внутрішній футбол, то можна подумати, що в Україні не припиняються землетруси, а стадіони знаходяться під постійним артобстрілом. Звичайно, що це насправді не так. Роль природних чи веєнних стихій для нашого футболу виконують його керівники, котрі з легкістю неймовірною відмовляються від сказаного вчора і стверджують протилежне.
Як зараз пам’ятаю тверді обіцянки президента Професійної футбольної ліги Равіля Сафіулліна, який переконував зібраних для цієї мети журналістів у тому, що тепер уже, під його керівництвом бути нашим змаганням з футболу стабільними і ритмічними. «Науковці», яких навколо футбольних керівників завжди вистачало, розробили, за словами п.Сафіуліна, такий календар змагань, який влаштовує абсолютно всіх. Єдиною поступкою була можливість загальної заявки для команд, що мають другі і треті склади. Проти такої практики минулого року рішуче виступав віце- президент футбольного клубу «Шахтар» (Донецьк)... Равіль Сафіуллін, який, ставши керівником ПФЛ, пом’якшив свою позицію, як було сказано, в інтересах збірної України. Знайти зв’язок між збірною України і командою «Динамо 3»,що грає по другій лізі із представниками райцентрів, непросто, але можна, якщо добре пошукати.
Але це все було вчора, точніше у травні, коли презентувався новий футбольний календар. Вже тоді пан Сафіуллін дещо злукавив, не повідомивши, що з розробленим під його керівництвом календарем не погодився Валерій Лобановський. А чого, власне, повідомляти? Це раніше, коли бiля керма нашого футболу стояли столичні динамівці, календар робився «під «Динамо», а ігри переносились з вересня на грудень, ламаючи графік підготовки та відпусток ні в чому не винних провінційних команд. Тепер же, коли до керівництва ПФЛ обрані люди, не пов’язані з київським «Динамо», все має стати чесно і справедливо, всі мають бути у рівних умовах.
На тій пам’ятній прес- конференції Сафіулліна хотілося аплодувати принциповості і послідовності нового президента ПФЛ, який нарешті наведе лад у нашому чемпіонаті. Та поскільки руки були зайняті диктофоном, з оплесками не склалося. Зате склалося запитання до керівника наших професіоналів. Запитав я його на рахунок того, чи не похитнеться принциповість ПФЛ у питаннях календаря, коли хтось дуже сильно попросить перенести ту чи іншу гру, той же Лобановський, наприклад. Світле чоло президента ПФЛ відтінило добру посмішку чарівника, який все передбачив, — не буде перенесень, хто б не просив, в календарі передбачені всі умови для успішної гри збірної і клубів у Європі — такою була відповідь.
Недовго довелось утішатися із принциповості футбольних командирів. Першим з проханням до ПФЛ звернувся донецький «Шахтар», який раптом збагнув, що без перенесення гри із «Дніпром» подолати скромний швейцарський «Лугано» буде дуже непросто. Не знаю, у кого позичав очі пан Сафіуллін, але гру таки перенесли на невідомий термін. Причому конкурентам «Шахтаря» на внутрішніх змаганнях і колегам на змаганніх європейських, київським динамівцям, також було надано можливість відкласти на вибір будь-яку гру чемпіонату. Ясно, що чемпіони цим правом скористаються. І справа тут не в тому, що від товариської гри з бельгійським «Брюгге» динамівці втомляться менше, ніж від календарної гри, наприклад, з «Таврією». Бо справжня причина переносів ігор не у втомі футболістів. Вони і в Донецьку, і в Києві підготовлені добре, та й гравців у клубах на два з половиною склади набереться. Справа зовсім не в тому.
Реально перенесений календарний матч чемпіонату спотворює картину боротьби за першість, надає перевагу одним і ставить у гірші умови інших. Погодьтесь, що грати з командою Полтави чи Маріуполя на початку сезону — це одне, а в кінці, коли вже ясно, кому очки потрібніші, — зовсім інше. Згадаймо позаминулий рік, коли окремі команди були змушені цілий місяць після завершення чемпіонату чекати, поки дійде їхня черга зіграти з чемпіоном, котрий змагався у Європі. Тому цілком логічним виглядає створення рівних умов для переносів двом нашим учасникам Ліги Чемпіонів. На практиці вже дві гри нинішнього чемпіонату будуть зіграні невідомо коли. Якщо ж наші лідери успішно подолають кваліфікаційний бар’єр чемпіонської ліги, чого б дуже хотілося, страшно подумати, що станеться із внутрішнім чемпіонатом. Власне, чому страшно? Буде, як завжди було, не звикати. Тільки із принциповістю і послідовністю укладачів календаря щось треба робити — обіцяли добре, а виходить, як завжди.
Відчуваючи це, шановний Равіль Сафіуллін виступив днями у пресі, заявивши, що до ритмічного футбольного календаря слід iти поступово. Тобто не зараз, а потім, коли-небудь у нас, може, і буде нормальний календар, який всіх влаштовуватиме, і який ніхто не буде ламати, навіть коли буде зроблено пропозицію, від якої не можна відмовитись. І тут ми повертаємось до теми, яка хоч і набридла вже автору, але нікуди від нас не подінеться.
Отож, коли б ми мали справді професійну футбольну лігу, яка б заробляла гроші футболом, як роблять це ліги в усьому світі, перенесення футбольного матчу приносило б великі матеріальні збитки. Треба було б повертати глядачам гроші за квитки, платити штрафи телекомпаніям, які заплатили за право показати футбол і таке інше. В наших умовах це все малоактуально, оскільки заробляти футболом гроші нашим «професіоналам» із ПФЛ навіть на думку не спадає.
Що ж виходить у нас на сьогодні? Шалена інтрига попереднього футбольного чемпіонату, яка обіцяла привести на стадіони та до телеекранів тисячі і тисячі нових прихильників футболу і дати тим самим можливість щось на цьому заробити, закінчилася лише не завжди коректним обміном «люб’язностями» між сторонами. Сторони досі не вважають за потрібне робити наш футбольний чемпіонат окремим самодостатнім видовищем, товаром, на який може бути великий попит і який можна вигідно продати. Як заклинання звучить слово «Європа», яку ми у черговий раз маємо у футбольному смислі подолати.
Що сказати з цього приводу? Міжнародні амбіції двох наших лідерів із Києва та Донецька цілком можуть матеріалізуватися в локальну удачу в вигляді однієї-двох гучних перемог над відомими на континенті командами. Про Кубок Чемпіонів чи Кубок УЄФА навіть найамбітніші наші футбольні діячі останнім часом якось не згадують, бо переспектива перемоги в такому турнірі майже нереальна. І це за умови багатомільйонних інвестицій у комплектацію команд та інфраструктуру київського «Динамо» та «Шахтаря» із Донецька. На їхньому фоні європейські зазіхання інших команд виглядають безглуздим маренням.
Вже зіграла кримська «Таврія» у допоміжному турнірі, яким є Кубок Інтертото. І якщо зі скромним клубом з Болгарії наші ще хоч як боролись і навіть пройшли далі через дискваліфікацію гравця суперника, то вихід на середнячка французької ліги, яким є сьогодні «Парі-Сен-Жермен», показало реальну картину. 0:1 вдома і 0:4 в гостях — нормальний і цілком справедливий результат. Як не згадати, що заради того, аби «Таврія» одержала ляпаса від французів, було заздалегідь перенесено два календарні матчі чемпіонату. Запитується, навіщо? Місце наших футбольних команд тут, вдома, в Україні. І саме тут вони мають змагатися за високі місця, збираючи повні трибуни глядачів. Саме національні змагання є первинними в кожній країні, і чим сильніші ці змагання, тим краще грають команди країни в єврокубках, тим успішніше виступає національна збірна.
У середу «Шахтар» обіграв удома швейцарський «Лугано» з рахунком 3:0, практично забезпечивши собі вихід у наступне коло кваліфікації Ліги чемпіонів. Чемпіон країни — київське «Динамо» скоріше за все гратиме в серпні у тому ж колі турніру із румунською «Стяуа», яка без проблем подолала у першому матчі македонську «Слогу» теж з рахунком 3:0. Перенесені заради можливих перемог наших лідерів матчі чемпіонату України можуть свідчити і про інше — «Дніпра» чи «Таврії» вітчизняні «гранди» бояться не менше, а може, більше за румунів та швейцарців. А це вже щось. Повага до суперників в Україні має таки привести нас до нормального календаря національного чемпіонату. Бажано, аби це сталося швидше, принаймні не так поступово, як пропонує ПФЛ.
